«Такої ситуації ще ніколи не було». Ексміністри енергетики про те, як рятувати країну від блекауту

Порятунок української енергетики: Юрій Продан і Іван Плачков єдині в тому, що потрібно створити антикризовий штаб при уряді

Інтерв’ю з Іваном Плачковим та Юрієм Проданом

За тиждень чи два нинішня повномасштабна криза може призвести до повного розвалу енергосистеми держави. У цьому переконані колишні керівники галузі. Про можливість каскадної аварії – так званого блекауту (blackout), тобто коли світло гасне в усій країні, попереджають і нинішні керівники найпотужніших енергетичних компаній. Якими можуть бути наслідки такого колапсу під час пандемії – уявити важко. Досить лише згадати, що нині у лікарнях перебувають хворі, в тому числі підключені до штучної вентиляції легень. І більшість медзакладів навряд чи готові до блекауту і мають автономні джерела енергопостачання…

На думку колишніх міністрів, до такої масштабної кризи призвело непрофесійне управління новою моделлю енергоринку, повна втрата керованості електроенергетикою, тривала відсутність на посаді повноправного міністра енергетики. Попри кризу, уряд знову призначив лише виконувачку обов’язків міністра енергетики та захисту навколишнього середовища – Ольгу Буславець. Для неї це крісло може стати по-справжньому електричним стільцем, якщо Кабінет міністрів терміново не запровадить протикризові заходи.

Що має робити уряд в першу чергу?

За порадами для влади «Главком» звернувся до двох колишніх міністрів: Юрія Продана та Івана Плачкова, кожен з них двічі очолював Міненерго.

Юрій Продан пропонує досить жорсткі заходи – навіть повну зупинку енергоринку та введення ручного управління в галузі. Щоб рішення не були хаотичними, колишній урядовець радить створити штаб на чолі вже навіть не з міністром, а енергетичним віце-прем’єром, з призначенням якого не можна зволікати.

Іван Плачков не є прихильником запровадження надзвичайного стану в енергетиці. Він радить не зупиняти роботу нового енергоринку, а вирішувати проблеми з допомогою важелів, які дає закон.

Обидва міністри єдині в тому, що починати потрібно зі створення антикризового штабу при уряді. Його мав би очолити профільний віце-прем’єр. В експертних колах говорять про те, що на цю посаду Банкова нині розглядає кандидатури Івана Плачкова та Олега Дубини…

Юрій Продан: Варто запровадити надзвичайний стан в енергетиці

Продан

Юрій Продан двічі керував енергетикою України: в 2007-2010 роках був міністром палива та енергетики в уряді Тимошенко; а в 2014 році – міністром енергетики та вугільної промисловості в уряді Яценюка.

Кабінет міністрів призначив Ольгу Буславець виконуючим обов’язки міністра енергетики та захисту навколишнього середовища. Чи сприятиме такий статус ефективному подоланню кризи в електроенергетиці?

Призначення тимчасово виконуючого обов’язки міністра без відновлення зруйнованої системи управління в паливно-енергетичному комплексі по суті нічого не вирішує. Тому я не впевнений, що людина, яка тимчасово виконує обов’язки, може ефективно ініціювати певні зміни до чинних нормативних документів державного регулятора (НКРЕКП) та до закону про енергоринок. Нам потрібно мати професійного і водночас повноцінного міністра.

Ольга Буславець є спеціалістом, але у досить вузькому напрямку – в електроенергетиці. Тому їй буде дуже непросто, але, можливо, вона справиться і з іншими питаннями – ядерна енергетика, газова, вугільна, екологічна галузі, що входять до сфери цього відомства.

Але скоро ми побачимо, як будуть розгортатися події з призначенням заступників міністрів. Можливо, запрацює штаб управління галуззю, який ініціюватиме повернення в лоно міністерства стратегічних енергетичних підприємств, які хаотично і непродумано виведені з підпорядкування міністерства та Кабміну.

Раніше ви прогнозували, що професіонал погодиться на посаду міністра лише за умови, якщо всі державні компанії знову будуть підпорядковані Мінекоенерго. Як ви думаєте, чи пообіцяли пані Буславець таку можливість?

Я не впевнений, що їй гарантували відновлення повноцінного державного управління електроенергетикою, зменшення ролі або й ліквідація тих непотрібних наглядових рад, які сьогодні не працюють над вирішенням питань, потрібних з точки зору національної, енергетичної та фінансової безпеки.

Попри кризу, уряд знову призначив лише виконувачку обов’язків міністра енергетики та захисту навколишнього середовища – Ольгу Буславець

Чи реально буде ліквідувати наглядові ради, адже вони передбачені законом про акціонерні товариства (ухвалений в 2008 році). У дійсності вони перетворилися у структури по вимиванню коштів задля збагачення керівників компаній та наглядових рад…

Хоч би хтось із керівників галузі мені сьогодні розказав, що роблять наглядові ради державних компаній, яка їх роль? Я достатньо довго був міністром, працював без наглядових рад і прекрасно будувалися енергоблоки, газопроводи і затверджувалися фінансові плани стратегічних підприємств спочатку в міністерстві, а потім і в Кабміні. А тепер ми лише чуємо розмови про зарплати і премії керівників, але чомусь нічого не чути, як мають вирішуватися проблеми із електроенергією, газом, вугіллям, ядерним паливом.

Щоб ліквідувати ці наглядові ради, потрібно вносити зміни в закон про акціонерні товариства?

Так. Починаючи з 2016 року в Україні прийнято ряд рішень, які фактично вивели з управління міністерствами та уряду державні підприємства та підпорядкували їх так званим «незалежним наглядовим радам». Це і призвело до встановлення захмарних заробітних плат та премій керівництву компаній та членам цих рад. Чи можна говорити про незалежність наглядової ради, у якої рівень винагороди залежить від керівництва компанії? Треба дослідити, хто ініціював ці зміни, навіщо їх приймали. Я вважаю, що наглядові ради – це зовсім непотрібна надбудова, особливо в країні, яка живе в досить складних економічних умовах, в умовах війни. Я взагалі не бачу їхньої ефективності. Я намагався знайти в медіа хоч якусь інформацію про те, які рішення приймала та чи інша наглядова рада, але я так нічого і не знайшов, окрім узгодження кандидатури на керівника і виплати зарплат і премій собі. Я не чув, наприклад, як наглядова рада НАК «Нафтогаз-Україна» опікується збільшенням видобутку газу. Чому наглядова рада в НЕК «Укренерго» за останні п’ять років майже нічого не зробила щодо інтенсифікації робіт з метою приєднання до мереж єдиної енергосистеми європейських країн ENTSO-E. По суті, все знаходиться на нулі, коли йдеться про створення якихось інфраструктурних проектів. Я не знаю, що за останні роки побудували чи, можливо, щось покращили з технічної точки зору в інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу.

Якась дивна маніпуляція відбувається з фінансовими планами НАК «Нафтогаз України», адже й досі Кабінет міністрів не затвердив фінплани на 2018, 2019 і 2020 роки. Але ж за таких умов компанія не має права витрачати кошти на певні цілі, але ж витрачає?

Можливо їм ці фінансові плани затвердила наглядова рада? Але ж і Кабмін має їх затвердити… Для мене це велика дикість: коли я був міністром, ми всі фінансові плани для нестратегічних підприємства затверджували в міністерстві. Але фінплани «Енергоатома», «Нафтогазу», «Укргідроенерго», «Укренерго» спочатку узгоджували в міністерстві, а потім виносили на Кабмін, де члени уряду все уважно розглядали, спочатку, звісно, вичитували і робили зауваження. Насправді уряд тоді і був наглядовою радою.

Я вважаю, що наглядовою радою для будь-якого державного стратегічного підприємства повинен бути Кабінет міністрів. І тоді все стане на свої місця – будемо там затверджувати фінплани, стратегічні напрямки діяльності підприємств, зарплати і т.д.

За вашими оцінками, ситуація в енергетиці критична? Зима ще не скоро, але крах енергосистеми цілком ймовірний?

Такої ситуації ще ніколи не було. Якщо пам’ятаєте, що відбувалося в енергетиці наприкінці минулого тисячоліття? В 1999 році ми також мали технічні проблеми, енергосистема України була роз’єднана з російською, були серйозні проблеми з постачанням вугілля, ми не мали достатніх платежів – «живими» грішми розрахунки становили десь приблизно 5-7% . Але ж тоді ми мали державне управління, яке функціонувало і могло приймати конкретні рішення для виходу із кризових ситуацій. А сьогодні ми маємо ситуацію з точністю до навпаки з точки зору платежів – вони достатні, маємо профіцит виробництва електроенергії. Але ми повністю розбалансували нашу енергосистему, бездумно наростивши відновлювальні джерела електроенергії (ВДЕ). Ми маємо енергоринок , який функціонує хаотично і приймаються хаотичні рішення, щоб він хоч «через пень-колоду» якось функціонував.

Проблеми не зникнуть, якщо ми зараз не підемо шляхом посиленого державного регулювання, а його потрібно терміново посилювати! Зокрема, не один «Енергоатом» повинен працювати сьогодні в системі спеціальних обов’язків (ПСО) для забезпечення населення дешевшою електроенергією. Якщо ми хочемо зберегти атомну енергетику, то цілком можливо підключати до системи спеціальних зобов’язань і теплову генерацію – приватні компанії ДТЕК, державну «Донбасенерго», наприклад, вони можуть продавати свою електроенергію для населення в пікові години споживання електроенергії за економічно обґрунтованими цінами, затвердженими регулятором (НКРЕКП). Ці рішення можна приймати в рамках нині чинного закону про енергоринок, потрібно лише рішення Кабміну та регулятора.

Забезпечувати пільгову ціну населенню уряд зобов’язав державні підприємства «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Вони, відповідно до покладених спеціальних обов’язків (ПСО), продають велику частку своєї електроенергії за пільговими цінами ДП «Гарантований покупець». «Енергоатому» доводиться задешево віддавати 90% виробленої електроенергії , «Укргідроенерго» – 35%.

Через зниження споживання електроенергії нині склалася ситуація, коли є величезний профіцит виробництва, зокрема, «Енергоатом» і той же ДТЕК можуть повністю покрити всі обсяги споживання в країні, маючи найпривабливіші ціни електроенергії на ринку. Але це тимчасова ситуація і, звісно, споживання в майбутньому буде зростати та необхідно вже готуватися до осінньо-зимового періоду, необхідно забезпечити збереження всіх генеруючих потужностей в країні. Тому сьогодні гостро стоїть проблема: як збалансувати галузь? На мою думку, необхідно запровадити надзвичайний стан в енергетиці. На кожен місяць має затверджуватися баланс виробництва електроенергії, де кожна компанія буде мати мінімально необхідний обсяг виробництва з граничними економічно обґрунтованими цінами. Тобто кожна складова частина нашої електроенергетики має отримати достатнє мінімальне фінансування – за рахунок реалізації товару за економічно обгрунтованими цінам – для збереження галузі.

На сайті Мінекоенерго розміщений баланс електроенергії на 2020 рік за підписом в.о. міністра Шубіна від 13 березня 2020 року. Що дивує, там на січень-лютий був передбачений імпорт електроенергії з Росії та Білорусі (а експорт в ці країни – «0»), а також – з країн Східної Європи на Бурштинський енергоострів…

Так, зараз є якийсь баланс, але незрозуміле його призначення? Навіщо було в балансі передбачати навіть мінімальний імпорт з Росії чи Білорусі? Мотивація, яку я чув від депутата Андрія Геруса, що це впливає на зниження ціни на енергоринку. На мій погляд, це все одно, що ми б запросили російських миротворців на нашу окуповану територію для того, щоб вони нам допомагали «робити мир». Якщо ми вважаємо, що на ринку хтось монопольно впливає на ціни, то давайте залучати Антимонопольний комітет, НКРЕКП – нехай проаналізують, що робиться на ринку, як працюють трейдери, за якими цінами реалізують електроенергію за двосторонніми договорам, і таке інше.

Повинен бути річний баланс електричної енергії, розбитий за місяцями, але потім він коригується в залежності від ситуації. Так раніше працював енергоринок. Ми мали сегмент, на якому конкурували теплові електростанції. В кожному місяці було передбачено, яка генерація і в яких обсягах виробляє електроенергію.

Якби сьогодні ми мали конкурентний ефективно діючий ринок, тоді б ми не мали такі ціни, що складаються на ринку на добу наперед: у певні моменти доби було навіть по 40 копійок за кВт-годину – це в рази нижче собівартості виробництва.

Вже й ДТЕК стогне, що теплова генерація несе величезні збитки…

При таких цінах на ринку, дійсно, теплова генерація не зможе навіть розрахуватись за використане вугілля на електростанціях. Справедливо було б зауважити, що той же ДТЕК має не малі прибутки при виробництві електроенергії на відновлюваних джерелах енергії. На жаль, компанія «Укренерго» без належного контролю за її діяльністю зі сторони Мінекоенерго видавала технічні умови на приєднання до мереж нових потужних. Тому через диспетчерські обмеження вимушено зменшується виробництво електроенергії на електростанціях «Енергоатома» та теплової генерації і це також є однією з причин збитковості теплової генерації.

Колишній керівник «Укренерго» Всеволод Ковальчук ще два роки тому подавав тривожні сигнали з приводу того, що енергосистема не зможе прийняти ті обсяги відновлюваних джерел енергії, які будуть збудовані відповідно до виданих техумов…

Добре, але ж міністерство повинно було зреагувати на це, а Ковальчук мав би зупинити видачу технічних умов. А чого він тоді їх видавав, адже їх можна видавати лише тоді, коли в енергосистемі є технічні можливості для приєднання нових відновлюваних джерел енергії. А тепер ми не маємо технічних можливостей, тобто не можемо належним чином регулювати роботу енергосистеми, тому доводиться приймати обмеження виробництва «Енергоатому» з його дешевою електроенергією. То хіба це нормально, скажіть?

Ні, не нормально. Але ж енергобаланси розробляють фахівці «Укренерго». Чим зумовлені проблеми розбалансування енергосистеми?

Про відсутність належного контролю за роботою «Укренерго» зі сторони міністерства я вже говорив, тому споживачі фактично сплачують дорогу ціну за електроенергію, вироблену відновлюваних джерел енергії та за додаткові витрати, пов’язані з регулюванням роботи енергосистеми.

З липня 2019 року запроваджено новий закон про енергоринок, але не було готовності до роботи в цій новій моделі ринку. Але тоді всі говорили: давайте запустимо ринок, а вже потім ми проведемо регулювання ціни для населення, допрацюємо ринок допоміжних послуг, приєднаємось до європейської енергомережі. До сьогоднішнього дня все це не виконано.

Я не розумію, чи взагалі міністерство має якісь стратегічні завдання і як фактично воно їх виконує? За п’ять років ми вже могли разів зо два приєднатися до енергомережі Європи ENTSO-E, а не витрачати кошти на «Роттердам+», та щось інше. Ми би працювали дійсно в ринкових умовах з новим законом разом з об’єднаною мережею Європи.

Для виходу з кризи потрібно відновити систему управління, яка була до запуску нової моделі ринку. Зокрема, потрібно знову підпорядкувати всі державні компанії профільному міністерству. А чи потрібен в уряді віце-прем’єр з питань паливно-енергетичного комплексу?

Так, звісно. Потрібно, щоб один з віце-прем’єрів координував діяльність ПЕК, ЖКГ, промисловості. І міністр повинен бути повноцінний. Потрібна професійна людина з досвідом роботи – той же Плачков, або Дубина.

Ольгу Буславець призначили не міністром, а виконуючим обов’язки. Це ще не фінальна кандидатура?

Не знаю, може, саме так без наскоку будуть намагатись домовитися у Верховній Раді про голосування за Ольгу Буславець. Але це треба було робити відразу, міністра потрібно призначати одночасно з затвердженням усього складу уряду. Уряд без ключових міністрів не мав би затверджуватися.

Думаю, якби міністром призначили Івана Плачкова чи Олега Дубину, тоді були б вирішені питання відновлення системи управління ПЕК. Сьогодні ж ми підпорядковуємо стратегічні підприємства непрофільним міністерствам, придумуємо всякі конкурси, які, по суті, не працюють, – за п’ять років ми не маємо жодного результату конкурсу. А потім всі судяться щодо призначень, щодо виконувачів обов’язків. Ми навіть не можемо призначити керівника «Центренерго» та, власне, нікого не можемо призначити. Так навіщо ці конкурси? Якщо треба призначити керівника стратегічного підприємства, то він має призначатися за поданням міністра, потім узгоджується в Кабінеті міністрів. От і все.

Можливо варто запровадити надзвичайний стан в енергетиці, а не чекати блекауту, каскадної аварії, знеструмлення всієї країни?

Вважаю, що на сьогодні це необхідно зробити для того, щоб ми працювали за чітким затвердженим балансом, і вже не за ринковими, а за економічно обґрунтованими цінами, які повинна вирахувати і затвердити НКРЕКП. Надзвичайний стан повинен зберігатися до того моменту, поки ми розберемося, чи можна було вводити в дію в 2019 році нову модель енергоринку при нинішній структурі виробництва електроенергії. Антимонопольний комітет і НКРЕКП мають проаналізувати, як працював ринок з липня минулого року, як формувалися ціни на електроенергію, в тому числі і в двосторонніх договорах, як трейдери торгують «повітрям» на ринку, чи є перехресне субсидіювання між видами діяльності в вертикально інтегрованих компаніях. На мій погляд, перехресне субсидіювання можливе сьогодні.

Як можна виявити це перехресне субсидіювання?

Вертикально інтегровані компанії, такі як ДТЕК, мають у своєму складі генерацію, розподільчі компанії і постачальників універсальних послуг, і це вже завдання НКРЕКП проаналізувати функціонування цих структур та ціни в двосторонніх договорах між структурами ДТЕК.

Чи варто під час надзвичайного стану призупинити дію закону про енергоринок?

Вважаю, що варто запровадити надзвичайний стан в енергетиці. Повторюсь, що всі повинні працювати чітко за затвердженим балансом і затвердженими НКРЕКП цінами на електроенергію – для того, щоб кожна компанія могла фінансувати свою поточну діяльність, робити ремонти енергоблоків і готуватися до роботи в осінньо-зимовий період.

В атомній енергетиці взагалі ситуація мало не катастрофічна, з посад познімали всіх професійних вищих керівників «Енергоатома».

Я не можу навіть коментувати те, що відбувається в «Енергоатомі» – це ситуація, яку взагалі не можна допускати, бо йдеться про компанію, яка експлуатує атомні електростанції. Я вважаю, що Юрій Недашковський був на своєму місці і міг би там і залишатися, адже він – високопрофесійна людина. Його зняли і потім у грудні уряд призначив теж професійну людину – тимчасово виконуючим обов’язки президента «Енергоатома» став Павло Павлишин, який був генеральним директором «Рівненської АЕС» та має більше 25 років досвіду роботи в галузі.

Але ж чому він так швидко пішов з цієї посади?

Йому, я так розумію, не давали призначити своїх заступників з тих кандидатур, кого він хотів. Фінансовий стан компанії погіршувався і нікого в міністерстві та уряді це не хвилювало. До речі, така ж ситуація може бути зараз і з призначенням заступників Ольги Буславець. Я ще очікую, що там можуть початися суди, адже ті, хто сьогодні виступав проти її призначення, можуть податися до суду через те, що її призначили не в конституційний спосіб.

Найбільше проти призначення Ольги Буславець виступав Андрій Герус, він звинуватив її в тому, що вона нібито працювала на користь ДТЕК. А ексміністр Олексій Оржель навіть написав у Фейсбуці, що у лютому він звільнив її з Мінекоенерго через її співпрацю з енергохолдингом Рината Ахметова.

Щодо Ольги Буславець, то я був свідком, як минулого року напередодні запуску нової моделі енергоринку на засіданні парламентського комітету, коли приймалось рішення, чи вводити закон про ринок електроенергії, чи відтермінувати, Ольга Буславець відстоювала свою позицію, що закон не потрібно вводити, а компанія ДТЕК навпаки відстоювала позицію щодо запуску нового ринку. Такий вчинок заслуговує особливої поваги, тому що тоді вона висловилася наперекір позиції міністра. Говорити про те, чи працює вона на користь ДТЕК, чи ні, я б не став, бо в мене немає інформації. Мені здається, що робота департаменту з електроенергетики під її керівництвом була досить професійною.

Як ви оцінюєте роботу комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на чолі з Андрієм Герусом?

Я не бачу, щоб цей комітет працював. Хоча пам`ятаю, що Герус також був проти введення в дію з липня 2019 року закону про ринок електроенергії. Він також активно виступав проти введення формули Роттердам+, але те, що за його ініціативи було відновлено імпорт електроенергії з Росії, я взагалі не можу сприймати як позицію державного діяча.

Пан Герус практично самоусунувся від урегулювання кризової ситуації на ринку електроенергії. І мені здається, якщо він тоді критикував закон про ринок електроенергії, то мав би вносити зміни до нього, зокрема, міг би зробити можливим запровадження надзвичайного стану в енергетиці на випадок, якщо виникне така необхідність. Зараз вона вже виникла.

Іван Плачков: Не виключено, що буде призначений віцепрем’єр з питань енергетики

плачков

Іван Плачков перший раз був міністром енергетики в 1999 році, а вдруге – міністром палива та енергетики – в 2005-2006 роках.

Ольгу Буславець призначили в.о. міністра. Ваша оцінка цього кадрового рішення?

Посада «виконувача обов’язків міністра» послаблює позиції самої посади. Я думаю, що і працівники міністерства все рівно будуть на підсвідомості сприймати таке призначення як тимчасове явище. Тому не можна було призначати «в.о.», треба було відразу вирішувати питання призначення міністра. По друге, Ольга Буславець дуже досвідчена, в неї є великий досвід роботи в міністерстві з 2005 року, вона пройшла багато посад, тому досвід має, і я вважаю, що на сьогодні це позитив. Що ж стосується подолання кризи в галузі, то повноважень міністра сьогодні недостатньо. Тому що стратегічні підприємства галузі – це «Укренерго», «Нафтогаз України», тощо не підпорядковані міністерству.

Їх варто знову повернути під дах міністерства?

Це вже важко буде зробити, тому що треба буде змінювати дуже багато положень і нормативних документів, деякі закони. Думаю, при правильній координації роботи міністерства і державного регулятора (НКРЕКП) в принципі фінансову ситуацію можна буде більш- менш стабілізувати. А відновити керованість підприємств галузі буде дуже важко. Це можна буде швидко і ефективно зробити, керуючи кризою з рівня посади першого віцепрем’єра, який би займався реальним сектором економіки, в тому числі енергетикою, ЖКГ, транспортною інфраструктурою, промисловими підприємствами. Тут потрібна чітка координація уряду з президентом, парламентом, РНБО, особливо сьогодні, коли у нас і карантин, і війна на сході.

Можливо, влада готує когось іншого в міністри енергетики?

Я думаю, що там є якась причина: може недостатньо голосів в парламенті, не знаю, як там з підтримкою фракцією і т.д. Думаю, скоріш за все, ведуться якісь консультації, але остаточного рішення немає. І не виключено, що також ведуться консультації щодо призначення віцепрем’єра.

Дійсно, не можна цю ситуацію залишати надовго, бо у нас часу – тиждень, максимум два до повномасштабної кризи. Хоча вона вже повномасштабна, але треба не допустити до дуже складної ситуації з точки зору надійності роботи енергосистеми.

Ще ж потрібно призначити заступників в.о. міністра Ользі Буславець, і тут важливо «не схибити».

Думаю, що найближчим часом Ольга Буславець разом з прем’єром будуть визначатися. Це потрібно робити негайно, думаю, на цьому тижні заступники будуть призначені урядом. Але я вважаю, що зараз не потрібно знову робити чистку в міністерстві, там є дуже багато заступників, хай вони всі працюють. Якщо ж хтось з них не відповідає посадам, тоді розглядати заміни. Треба працювати з тими, хто є, а потім уже дивитися, чи потрібна ротація.

Чи потрібно ліквідувати наглядові ради акціонерних компаній енергетиці. Є думка, що вони ніякої користі не принесли…

Наглядові ради – інститут, який потрібний, особливо якщо підприємство корпоратизоване. І працюють наглядові ради в енергетичних компаніях ще з 90-х років. Але треба управляти таким чином: якщо компанія державна, в наглядовій раді повинні бути представники держави, які наділені блокуючим правом, чи правом голосувати відповідно до частки майна власності, а директиви на голосування повинен давати уряд.

І це робилося, і є відповідний алгоритм – закон про акціонерні товариства дозволяє це. І таким чином можна зробити ці наглядові ради керованими, можна забезпечити їх нормальну ритмічну роботу і повністю підпорядкувати директивам уряду. І стосовно затвердження фінпланів, рівня зарплат членів самих спостережних рад також, бо зарплата закладається в фінплан. І якщо уряд затвердив фінплан, то там включено і рівень оплати керівному складу компаній, а також членам наглядової ради.

А ті перекоси, які зараз спостерігаються у компаніях з виплатою премій та винагород – це неправильна ситуація, її можна скоригувати і привести до норми за короткий термін. І для цього є всі повноваження, всі нормативні документи – рішення проблеми в руках уряду. Мені дивно, чому цього не роблять. Якщо цього не зможе зробити міністр, на жаль, то з рівня першого віце-прем’єра це можна зробити швидко. Бо майно належить державі, і Верховна Рада уповноважила уряд управляти оцим майном.

Що потрібно для подолання кризи?

Алгоритм нового ринку в цілому відповідає всім сучасним європейським стандартам. На жаль, учасники ринку і НКРЕКП в свій час недостатньо ретельно підготувалися до його запуску (з 1 липня 2019 року – «Главком»), хоча в нас було достатньо часу. За місяць до введення ринку почалися дискусії про його можливу відстрочку. А насправді ринок не можна було не запроваджувати, бо парламент уже не міг голосувати за те, щоб через зміни в законі про енергоринок його перенести на більш пізній термін.

Тому ми сказали: давайте входити в ринок. Зосереджуємося і виправляємо те, що там необхідно змінити. І ось ми ввійшли в ринок і замість того, щоб допрацювати деякі умови його роботи, ми почали політично-адміністративне втручання – регулятором були введені обмеження цін на ринку, запроваджено постачальників спеціальних обов’язків (ПСО) для забезпечення дешевшою, ніж на ринку, електроенергією. Дуже багато було прийнято рішень комітетом парламенту (комітетом Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на чолі з Андрієм Герусом – «Главком»). І зрозуміло, що ідея ринку була дискредитована, спотворена, а потім, коли почались труднощі, рішення почали приймати рефлекторно, ситуативно, непрофесійно і все це призвело до розбалансування ринку. Але й зупиняти його зараз я не бачу можливостей, бо він дійсно створює ринкові умови, а в Україні вся економіка працює в ринкових умовах.

Що потрібно зробити в першу чергу?

Потрібно створити міжвідомчу комісію, яку б очолював прем’єр-міністр, ще бажано, щоб був перший віцепрем’єр, який би займався поточною роботою, тобто був би сильною правою рукою прем’єра. От чому Олега Дубину не призначити першим віце-прем’єром? А він би там за тиждень-два вирішив кризові проблеми в енергетиці…

У цю міжвідомчу комісію мають входити керівники міністерств та інших урядових структур – Мінфін, Мінекономіки, Мінекоенерго, НКРЕКП, Державне казначейство, представники податкової, тобто представники всіх органів державної влади. І ця комісія мала б працювати в режимі онлайн, розробляти рішення, які потім ухвалюватиме є уряд. Якщо потрібно змінювати закон, то ця комісія обговорює і готує необхідні зміни до закону, потім передає розроблений законопроект до парламенту.

Тобто новий законодавчий акт чи нова постанова уряду буде попередньо відпрацьована і узгоджена всіма органами державної влади і тоді все буде дуже швидко вирішуватися. А дискусії потрібно проводити під час підготовки проектів цих документів і передачі їх на затвердження, а не під час затвердження урядом чи парламентом.

дубина

Енергетичний віце-прем’єр: в експертних колах говорять про те, що Банкова нині розглядає кандидатуру Олега Дубини

Можливо не лише «Енергоатом» та «Укргідроенерго», а й теплова генерація мала б стати виконавцем спеціальних обов’язків для зниження ціни електроенергії для населення?

На початковому етапі запуску нового енергоринку, коли держава вирішила не піднімати ціни для населення, планувалося, що «Енергоатом» в межах ПСО буде реалізовувати 65% чи 75% своєї електроенергії, і «Укргідроенерго» – 12-15%, а решту товару ці компанії могли б продавати на ринку. І тоді фінансовий стан «Енергоатома» був би збалансованим. Екс-президент «Енергоатома» Юрій Недашковський підтримував запуск нового ринку, тому що розрахунки свідчили на користь атомників (пізніше частку атомників в режимі ПСО збільшили до 90%, що призвело до фінансової кризи компанії – «Главком»).

Як забезпечити надійну роботу енергосистеми?

Для створення енергетичного балансу треба розробити більш жорсткі правила – для того, щоб на базі цього балансу можна було забезпечити надійну роботу енергосистеми. Спочатку розробляється перспективний баланс на рік, потім його потрібно коригувати кожного місяця. Баланс виробництва електроенергії залежить від споживання, а загальне споживання країни важко спрогнозувати. От, наприклад, зараз ввели карантин через коронавірус, підприємства зупинилися. Впливає на виробництво електроенергії і зміна температури навколишнього середовища.

Баланс – це такий живий механізм, який залежить від багатьох факторів. Щоб створити баланс, потрібно розуміти, яким буде енергоспоживання країни в цілому, бо не може один міністр знати, як буде працювати та чи інша галузь. Нам потрібно змінювати принципи і тоді ми можемо вийти на нормальну роботу.

Чи потрібно вводити надзвичайний стан в енергетиці?

Відповідно до закону про енергоринок, можливість вводити надзвичайний стан в окремій галузі не передбачається – він може бути введений у державі, і тоді буде розповсюджуватися на всі галузі. Думаю, що навіть без введення надзвичайного стану в енергетиці, можна подолати кризову ситуацію за рахунок чіткої координації роботи підприємств галузі на рівні уряду.

Наталка Прудка, для «Главкома»