Північний потік-2

«Північний потік — 2» (англ. Nord Stream 2, рос. Северный поток — 2) — це розширення активного в Балтійському морі газогону «Північний потік» довжиною 1234 кілометри. Газогін проходить через економічні зони та територіальні води п’яти країн: Данії (147 км), Німеччини (85 км), Росії (118 км), Фінляндії (374 км) і Швеції (510 км).

Початковий проєкт передбачав будівництво й роботу двох ниток газогону загальною потужністю 55 мільярдів м3 газу на рік через Балтійське море до Німеччини. Маршрут проходить уздовж першої нитки Північного потоку.

Офіційною причиною прокладання північного й південного «потоків», які повинні були з’єднатися між собою на газорозподільчому хабі Баумгартен в Австрії, 2010 року оголосили необхідність збільшення постачання газу до ЄС, де, згідно з помилковим прогнозом, очікувалося суттєве збільшення його імпорту, а саме на 200 млрд кубометрів щорічно до 2030 року. Плани щодо відмови транзиту територією України керівництво Росії та Газпрому на той час заперечувало. Однак вже у квітні 2015 року керівник Газпрому Олексій Міллер визнав, що Північний потік є «обхідним проєктом» для України.

Будівництво Північного потоку-2

2016 року компанія прийняла програму вилучення з експлуатації газотранспортної інфраструктури, яка доставляла газ до українського кордону. Тоді, за словами Міллера, до 2020 року в коридорі будуть ліквідовані 4 300 км труб і 62 компресорні станції, а до 2030 року — 10 700 км труб. У випадку реалізації цих планів зникли б можливості не лише транзиту, а й постачання до України газу з боку Російської Федерації взагалі.

Після здачі в експлуатацію усіх запланованих потужностей Газпром отримає можливість постачати з Росії до Німеччини чотирма нитками двох «Північних потоків» 110 мільярдів м3 газу щорічно.

Східноєвропейські країни протестують проти будівництва та запуску в експлуатацію газогону. Крім того, проектом невдоволені в Брюсселі. Там вважають, що “Північний потік-2” протирічить енергетичними планами Євросоюзу з диверсифікації джерел і шляхів енергопостачання.

Історія будівництва

2010 року оголосили про сам проєкт.

У червні 2015 року уклали угоду про будівництво двох додаткових ліній між Газпромом, Royal Dutch Shell, E.ON, OMV та Engie.

22 лютого 2017 року «Nord Stream 2 AG» і компанія «Allseas» уклали угоду щодо забезпечення потужностей для морського укладання труб газогону «Північний потік-2». Відповідно до угоди, Allseas протягом 2018 і 2019 років забезпечить укладання труб обох ниток газогону з використанням трьох трубоукладальних суден — Pioneering Spirit, Solitaire й Audacia.

Напркінці 2019 року було анонсовано, що «Північний потік-2» може запрацювати в середині 2020 року12.

У середині грудня 2019 року будівництво газогону призупинили через санкції США.

У січні 2020 року, аналітики припустили, що потік може залишитися недобудованим з низки причин: відсутності технічної спроможності РФ у прокладці труби, позиції Данії та необхідності узгодження перетину трубопроводу ПП-2 з іншим — «Балтійська труба» (Baltic Pipe).

У травні 2020 року російське краново-монтажне трубоукладальне судно «Академік Черський» зайшло до Калінінграду. Очікувалось, що це судно залучать у добудові трубопроводу.

15 травня 2020 року Німеччина відмовила проєкту «Північний потік-2» у звільненні від Газової директиви ЄС. Згідно з директивою, російський Газпром, після завершення будівництва зможе використовувати трубопровід тільки на 50 %. Решту потужностей мають отримати інші постачальники.

11 грудня 2020 року, російський трубоукладник почав роботи в територіальних водах Німеччини. Він має укласти 2,6-км ділянку газопроводу у винятковій економічній зоні Німеччини у водах на глибині менш як 30 метрів, однак жодних робіт у водах Данії не планувалося.

На початку 2021 року, найбільша швейцарська страхова компанія «Zurich Insurance Group AG» відмовилась від участі в проєкті «Північний потік-2», щоб не потрапити під нові санкції США.

19 січня 2021 року, США ввели санкції проти судна «Фортуна», яке будує газопровід. До санкційного списку також внесли російську компанію «Рустанкер» та танкери «Максим Горький» і «Сьєрра», які ходять під російським прапором.

24 січня 2021 року, російське судно-трубоукладник «Фортуна», незважаючи на накладені на нього санкції США, продовжило прокладання газопроводу «Північний потік-2» у водах Данії. Про це, з посиланням на компанію-оператора проєкту «Nord Stream 2».

6 лютого 2021 року продовжилося укладання труб у водах Данії.

В серпні 2021 Газпром повідомив, що пусконалагоджувальні роботи на першій нитці газопроводу майже завершені та очікується початок її експлуатації найближчим часом.