ЛЭП

На межі колапсу. Як енергетиці вибратися з кризи, і хто її туди завів

В електроенергетиці ростуть багатомільярдні борги. Загроза реального дефолту у галузі як ніколи потребує активних дій влади.

Криза в українській енергетиці вже стала хронічною. І замість лікування самої хвороби, ключові стейкхолдери з боку влади намагаються боротися з її симптомами. Тим часом все ще залишаються невирішеними питання з багатомільярдними боргами у галузі, у тому числі перед “зеленими” інвесторами (відновлювальні джерела енергії).

Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) поки готова йти найпростішим шляхом – знову підвищити тариф на передачу е/е, і тим самим зібрати більше ресурсу для виплати боргів. Але це вдарить по промисловості, яка переживає не найпростіші часи через карантин і турбулентність на світових ринках.

На тлі інертності держрегулятора проблему посилюють недоплати за передачу е/е з боку заводів Ігоря Коломойського, а також спроби окремих металургійних підприємств вибити собі пільги по “зеленій металургії”.

Борги і компроміси

Ще кілька місяців тому у гравців енергоринку були очікування, що ситуація зрушиться з місця після довгоочікуваного компромісу між інвесторами в “зелену” енергетику і урядом.

У кінці травня ключові асоціації ВДЕ та Кабмін підписали меморандум, який дав можливість знизити “зелений” тариф без міжнародних арбітражів. Після чого Верховна рада прийняла закон, зменшивши вартість е/е СЕС і ВЕС – на 15% для сонячних станцій і 7,5% для вітрових станцій.

Інвестори, по суті, пішли на безпрецедентний крок, ставши на умови держави. Бізнес погодився на ретроспективне зниження “зелених” тарифів (стосується вже запущених “зелених” станцій). Інвестори розраховували, що держава так зможе вийти з кризи і вирішить проблему нестачі коштів на енергоринку. Але цього не сталося.

Плата за “зелену” електроенергію, як і раніше, здійснюється не в повному обсязі, а проблема накопичених боргів так нікуди й не поділася. До серпня заборгованість перед підприємствами ВДЕ досягла 22,4 млрд грн. Згідно з законом, уряд зобов’язан до кінця поточного року погасити 40% боргу (9 млрд грн), а решту 60% (13,4 млрд грн) щоквартально виплачувати по 15% протягом 2021 року.

Але борги продовжують накопичуватися. За серпень “Гарантований покупець” розрахувався з підприємствами ВДЕ на 84%, а за 20 днів вересня – лише на 27%. До кінця року дефіцит платежів перед виробниками ВДЕ може скласти близько 18,8 млрд гривень (9 млрд гривень боргу з 40% і дефіцит коштів ГП до кінця року у розмірі 9,8 млрд гривень).

Як працює “зелений” тариф і хто його сплачує? ДП “Гарантований покупець” викуповує всі обсяги “зеленої” електроенергії у виробників і продає її за ринковою ціною. Різницю (оскільки “зелена” електроенергія дорожча іншої) покриває ГП за рахунок свого прибутку, якщо така, звичайно, є. Недолік покривається за рахунок тарифу на передачу НЕК “Укренерго”, який сплачують усі підприємства.

Заводи Коломойського і “зелена металургія”

Чому виникли борги? Причини, головним чином, пов’язані з недостатньо реформованим ринком електроенергії, а також спробам окремих підприємств платити менше за електроенергію. І тут важливо виділити кілька пунктів.

– “Гарантований покупець”, який дотує населення пільгової е/е, з початку роботи нового ринку (1 липня 2019 року) мав певні дискримінаційні умови, які знижували його можливості для заробітку.

– Засилля трейдерів на ринку електроенергії призвело до того, що ціна в сегменті ринок на добу наперед (РДП) була штучно занижена. Крім того, що це заводило в збитки виробників електроенергії, це також негативно відбивалося на фінансовому стані “Гарантованого покупця”, який заробляв менше, ніж міг би при нормальних умовах. Проблема з трейдерами на рівні НКРЕКП належним чином не вирішується.

– З серпня 2019 року феросплавні підприємства з орбіти інтересів Ігоря Коломойського, по суті, недоплачують “Укренерго” тариф на передачу. Через суди вони оскаржили введений у серпні 2019 року тариф і платять більш низький, який діяв до серпня 2019 року. Це явно дискримінаційний підхід стосовно інших споживачів е/е, які сплачують повністю.

– Проблему фінансування поточних оплат також посилює спроба запровадити в Україні так звану “зелену металургію”, для якої встановлюється пільговий тариф на передачу електроенергії “Укренерго”. У такому випадку “Укренерго” буде недоотримувати кошти для розрахунків з ГП, а той для розрахунку з ВДЕ. І дефіцит коштів буде тільки збільшуватися.

Запобігти колапсу в енергосистемі регулятор планував за рахунок зростання тарифу “Укренерго” на передачу е/е майже у 2,7 рази. Але після публічної критики цієї ініціативи в “Укренерго” заявили, що запропонують НКРЕКП підвищити з листопада тариф на передачу е/е на 30%, а не в три рази – з 240,23 грн до 313,07 грн за МВт-год.

Змінюючи розцінки на передачу е/е, слід готуватися до того, що витрати української промисловості зростуть. Крім того, це буде ударом та малому і середньому бізнесу. Адже багато хто у галузі МСБ будували бізнес з урахуванням існуючого тарифу. Це стосується, наприклад, пекарень, лісопилок, СТО і тепличного бізнесу. Багато з них будуть змушені або закриватися, або скоротити персонал, або менше виробляти.

До того ж зростання собівартості виробництва через зростання тарифу призведе до зниження рентабельності, а, отже, – до підвищення цін на цілий спектр товарів. І тут криється ризик запуску маховика інфляції.

Не варто забувати, що підвищення тарифу “Укренерго” буде стосуватися і кожного українця. Адже, наприклад, подорожчання електроенергії призведе до зростання цін на поїздки в громадському електротранспорті.

Рецепти виходу з кризи

Є інші шляхи вирішення боргової проблеми? У галузі говорять про комплекс заходів, необхідних для виходу з кризи. Хоча, звичайно, вони не настільки прості, як це бачить регулятор у випадку з підвищенням тарифу на передачу е/е.

Для початку необхідно прибрати можливості для маніпуляцій на ринку електроенергії, де ціна на РДП повинна бути нижче, ніж на внутрішньодобовому ринку (ВДР), а на ВДР дешевше, ніж на балансуючому ринку. Поки ж ситуація протилежна, і це спотворює ринок. Крім того, необхідно позбутися засилля трейдерів на ринку на добу наперед.

До того ж влада має забезпечити єдиний підхід до споживачів е/е, забезпечивши повні виплати за тарифом “Укренерго”, в тому числі і феросплавними підприємствами Коломойського. І, крім того, не варто йти шляхом будь-яких інших пільг, зокрема, і за принципом “зеленої металургії”.

Ще один варіант виходу з кризи – бюджетна підтримка галузі. Приміром, депутати “Слуги народу” пропонують випустити ОВДП для погашення боргів перед ВДЕ, як це передбачає підписаний президентом Зеленським закон 810-ІХ. Крім того, є сенс забезпечити виділення коштів у державному бюджеті 2021 року на погашення дефіциту коштів “Гарантованого покупця”, як раніше запропонувало Міністерство енергетики.

* * *

І хоча рух до вирішення проблем в енергетиці почався лише недавно, далі справа за депутатами і Кабінетом міністрів. Але у будь-якому випадку, їхніх дій може бути недостатньо, якщо у процес не включиться НКРЕКП. Від дій регулятора залежить, чи вдасться погасити дефіцит коштів, не допустила дефолту “Гарантованого покупця” та “Укренерго”. Блекаут всієї країни і зупинка розрахунків з енергогенеруючими компаніями – явно не той сценарій, у якому може бути зацікавлений хоча б один гравець енергоринку.

За матеріалами РБК-Україна

⚡️ Читайте нас у Twitter, Facebook та Telegram