Кому заважає стабільна робота АТ «Хмельницькобленерго»

Представники колективу АТ «Хмельницькобленерго» вийшли на акцію протесту проти рейдерського захоплення їхнього підприємства.

Чи вдасться вистояти енергетикам під час рейдерської атаки?

Багато років поспіль АТ «Хмельницькобленерго» було та й досі залишається зразком надійної, стабільної, успішної і прибуткової роботи не тільки для економіки краю, а й для енергетичної галузі країни. На підприємстві завжди вміли йти не просто в ногу з часом, а й випереджаючи його, постійно запроваджуючи нові технології й сучасні стандарти організації праці. Завдяки вмілій тактиці керівництва, завжди вдавалося знаходити вихід із найважчих економічних ситуацій і долати кризи, яких зустрічалося чимало.

Так було і до недавнього часу. Аж раптом навколо Товариства розгорівся скандал: колектив ледь не вибило з колії повідомлення про те, що головний акціонер, яким є ФДМУ, хоче замінити очільника компанії. До того ж усі події розвиваються настільки несподівано і закрито, що на місці ніяк не можуть зрозуміти, що сталося, хто зацікавлений у сумнівних іграх, які вже назвали рейдерськими.

То що насправді відбувається у «Хмельницьк-обленерго»?

Офіційної відповіді на це запитання немає й досі. Хоча формально вона могла б бути така: головний акціонер хоче змінити керівника Товариства, призначивши іншого. Що ж, має на це право. І все було б зрозуміло, якби прозвучали хоча б якісь пояснення, чому нинішній в.о. генерального директора Олег Козачук, котрий не перший рік виводить компанію на провідні позиції в галузі, має поступитися кандидату, про якого на підприємстві навіть не чули, а головне — не мають будь-яких підтверджень його успішної діяльності в енергетиці.

Та найбільше людей обурило навіть не це, а те, що зміна сталася практично потайки. Майже за місяць від часу вірогідного призначення нового в.о. гендиректора (не можна стверджувати остаточно, бо жоден офіційний документ про це в «Хмельницькобленерго» так і не надійшов) на підприємстві його ніхто не бачив і не чув. Натомість поповзли чутки, що вже були намагання змінити прізвище старого керівника на нове в офіційних документах та реєстрах.

Побоювання, що ФДМУ хоче всупереч закону «проштовхнути» «свою» людину в директорське крісло, стало тією останньою краплею, яка змусила представників компанії вийти на акцію протесту.

Уряд пішов, рішення залишилося?

Наприкінці квітня О. Козачуку стало відомо про те, що його звільнено. Чому саме в цей момент, незрозуміло, бо саме тоді він перебував у відпустці, тож позбавляти його роботи в цей час було просто незаконно. Хоча насправді такі «помилкові» кроки з боку ФДМУ робилися й раніше.

Питання про погодження нового в.о. гендиректора для «Хмельницькобленерго» було винесено на останнє засідання Кабміну Гончарука з подачі ФДМУ. Того уряду вже немає, а от рішення залишилося. Тож тепер немає в кого спитати, чому на погодження була представлена посада виконуючого обов’язки, а не генерального директора. Хоча певні міркування з цього приводу є: адже в останньому випадку претендент мав би пройти прозорий конкурс. Такого не було, тож приставка «в.о.» давала право зробити все швидко, без зайвого клопоту та розголосу.

Та й винесення цього питання на обговорення Кабміну видавалося доволі сумнівним, адже таке кадрове рішення має приймати виключно Наглядова рада, яка є єдиним органом управління.

Але з огляду на те, що відбуватиметься пізніше, складається враження, що вона хотіла заручитися впливовою підтримкою. І до певної міри їй це вдалося.

У подальшому це відкрило дорогу для дій, які інколи викликають сумнів, а інколи йдуть врозріз із законом.

Хто нагляне за Наглядовою?

Питання не риторичне, бо саме її дії призвели до теперішньої непростої ситуації навколо обленерго. І от чому. Відповідно до законодавства та статуту Товариства сім членів Наглядової ради, п’ятеро з яких є представниками ФДМУ, під час заміни керівника підприємства мають проголосувати за це. Але, як розповідають у Товаристві, незадовго до такого голосування двоє представників Наглядової ради звільняються. Вони, як належить у такій ситуації, повідомили, що не хочуть більше представляти ФДМУ у складі НР, і попросили виключити їх із неї.

А наступного дня після цієї заяви ФДМУ повідомило про їх заміну. Ось тут і виникла суперечність: не можна замінити того, хто вже й без того звільнений. Тому Товариство одразу спрямувало ФДМУ відмову щодо заміни. Бо, за законом, нові кандидати мають обиратися загальними зборами і проходити конкурсний відбір, а не затверджуватися наказом керівного органу.

З процедурними порушеннями тепер намагаються розібратись юристи. Однак реально все мало такий вигляд, що мажоритарний акціонер замінив тих, хто й без того пішов. І поставив тих, кого сам захотів.

З огляду на ці обставини Товариство не визнало легітимності нового складу ради, тому воно не може вважати законними і рішення про заміну генерального директора, яке та прийняла. Однак, схоже, на цю згоду ніхто й не чекав.

У «Хмельницькобленерго» припускають, що такі зміни робилися лише для того, щоб «безпроблемно» замінити керівників обленерго. До того ж це відбулось одночасно з «Хмельницькобленерго» в ПАТ «Центренерго», АТ «Харківобленерго» та АТ «Миколаївобленерго», тобто в чотирьох державних енергокомпаніях. І в цьому чи не найцікавіший момент.

У директорських кріслах — «свої» люди?

Можна багато розмірковувати над тим, чому раптом усі четверо стали профнепридатними. Але можна провести і певні аналогії, коли нова політична команда раптом починає проводити стрімку і тотальну заміну керівників на ключових постах будь-якої галузі. Якщо врахувати, що мова йде про енергетику і те, що згадані обленерго давно готуються до приватизації, однак ніяк не можуть розпочати цей процес через причини, які не залежать від них, певні висновки напрошуються самі собою.

Як, приміром, пояснити, чому раптом Наглядову раду, а водночас і Кабмін, перестав задовольняти Олег Козачук, котрий до цього вважався серед фахівців одним із кращих спеціалістів галузі? Останнє — не порожні слова.

Щодо його фахового рівня і професійного досвіду навряд чи можуть виникати сумніви. Після закінчення університету він пройшов у «Хмельницькобленерго» всі кар’єрні сходинки від інспектора, начальника дільниці, заступника з енергозбуту Летичівського РЕМ до начальника відділу управління якістю в апараті управління та керівних посад в інших структурах. А останні п’ять років він виконує обов’язки генерального директора підприємства.

До того ж робить це успішно, заявляючи про свої позиції не тільки на вітчизняному, а й на міжнародному рівнях. Кілька років поспіль Олег Козачук був голосуючим директором Ради Оптового ринку, представляв інтереси України в антикорупційній мережі ОЕСР під час її роботи в України та на саміті в Парижі. Крім того, залишається активним учасником і консультантом із проблем запровадження нового енергоринку в Україні. За свою роботу отримав подяки Міненерговугілля та почесне звання «Заслужений енергетик України».

Чи зможе таким послужним списком, а головне — знаннями та досвідом, похвалитися претендент, котрий раптом звалився на голову колективу? Чи готовий він працювати як заради підприємства, так і заради стабільної ситуації в енергосфері всієї області?

Адже суть не в особистих заслугах і нагородах, котрі отримав Олег Козачук, а в тому, яких результатів досягнув під його керівництвом колектив Товариства.

Працюють за чотирьох

«Хмельницькобленерго» може перекреслити аксіому про те, що державне підприємство приречене на неефективну роботу. Вдалий менеджмент продемонстрував протилежне. Кілька років поспіль тут виконують і перевиконують практично всі планово-економічні показники. Та чи не найяскравіше про ефективність роботи свідчить постійно зростаючий прибуток компанії. Лише за минулий рік він становив майже 86 мільйонів гривень.

Багато це чи мало? Для порівняння скажемо, що ця цифра перебільшила прибуток Харківської, Запорізької, Миколаївської та Тернопільської компаній разом узятих. Тож таким результатом справді можна пишатися.

Натомість як «подяка» від ФДМУ та Наглядової ради — звільнення?

Важко щось коментувати. Хочеться лише додати, що після всіх згаданих перипетій Олег Козачук не залишив колектив, і разом вони продовжують демонструвати злагоджену та ефективну роботу. Їх не змогли зламати ані об’єктивні кризові процеси, пов’язані з карантином, ані дестабілізуючі кроки з боку ФДМУ.

Перший квартал виявився навіть успішніший, аніж торік. Так, порівняно з минулорічним прибутком в 19 мільйонів гривень за цей само період він перевищив 29 мільйонів. Та головне — Товариство працює не тільки для себе, а й для держави. Якщо за згаданий період торік підприємство заплатило 70 мільйонів гривень податків, то цьогоріч — майже 109 мільйонів. То невже державі не потрібні керівники, що так дбають про її казну?

Наостанок ще кілька промовистих фактів. За рік середня зарплата електромонтера зросла із 9,4 тисячі гривень до 15 тисяч. Якщо врахувати, що середня зарплата штатного працівника на підприємстві становить 15,6 тисячі гривень, стає зрозуміло, що тут не існує зарплатної піраміди, де найнижча трудова ланка отримує найменше. Навпаки — керівники подбали про те, щоб ті, на кому, по суті, й тримається обленерго, працівники робітничих спеціальностей, отримували справді достойну зарплату.

Чому успіхи радують не всіх

Така фінансова стабільність і водночас технічний розвиток АТ «Хмельницькобленерго» мали б потішити ФДМУ як власника найбільшого пакета його акцій. А до того — заслужити ще й подяку і підтримку від уряду за те, що колектив та керівник так напружено працюють, щоб підтримати надходження до державної казни в той час, коли вона так цього потребує.

А що натомість? Несподівана заміна керівника, колотнеча, якісь закулісні ігри і палки в колеса? Колектив був не проти почути думку головного акціонера з приводу всього, що відбувається навколо Товариства. Головне — хотілося знати, в чиї руки його хочуть віддати? І для чого? Чи, може, комусь не подобається, що підприємство працює на державний бюджет, а не на кишені товстосумів?

На жаль, ні у членів Наглядової ради, ні у представників ФДМУ не знайшлося бажання приїхати на зустріч до хмельницьких енергетиків та про все поговорити відверто. Могли б зробити це під час щорічних зборів акціонерного товариства. Де, як не там, почути звіти про зроблене й ознайомити з перспективою на майбутнє. Та знову ніхто із згаданих представників на зборах не з’явився, а тому через відсутність кворуму вони просто не змогли вирішити жодного питання. Що це — бойкотування роботи директора чи всього колективу?

Попри те, що історія з новопризначеним керівником не вщухає вже тривалий час, в обленерго так і не отримали офіційних документів про це. Все лише на рівні чуток, думок, добутої різними шляхами інформації. А от на офіційні запити з цього приводу — жодної офіційної відповіді.

Не з’являється на підприємстві і «новий керівник». Тож інколи навіть виникають сумніви: а чи існує він у природі? Чи готовий узятися до роботи? Чи стануть для нього проблеми колективу пріоритетними, якщо так і не наважується з ним познайомитись?

Чи, може, проблема в чомусь іншому?

Натомість Олег Козачук публічно повідомив, що не триматиметься за свою посаду, однак хоче, щоб усі процедури відбувались прозоро і в законний спосіб. Від будь-яких незаконних дій і таємних змов він готовий захищатися лише в законний спосіб у судовому порядку.

Та, за великим рахунком, уся ця історія — це не просто проблеми директора, якого хочуть зняти з роботи. Хтось би мав задуматися над тим, заради чого затіяна вся ця колотнеча навколо підприємства? Хто автор такого сценарію? І хто в результаті його успішної реалізації втрачає, а хто — набуває?