“Укренерго” не змогло відсудити в “Енергоринку” 1,7 млрд грн

29.09.2020 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу держпідприємства “Енергоринок” та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 04.03.2020 (у справі №910/11387/19), яким було задоволено позов “Укренерго” та стягнуто з “Енергоринку” 1,68 млрд грн заборгованості (за надання позивачем послуг з централізованого диспетчерського управління виробництвом і передачею електричної енергії).

Госпсуд м. Києва, задовольняючи позовні вимоги “Укренерго”, відхилив заперечення “Енергоринку” щодо неможливості самостійно розпоряджатися коштами на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання, вказавши, що між сторонами існують договірні відносини та матеріали справи містять достатньо доказів для підтвердження факту заборгованості.

Натомість Північний апеляційний госпсуд вказав, що особливістю розрахунків за договором між сторонами спору було те, що розпорядження коштами, що накопичувалися на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання ДП “Енергоринок”, здійснювалося НКРЕКП в межах наданих їй повноважень шляхом затвердження обов’язкових для виконання постанов, якими встановлювався алгоритм розподілу коштів, а відповідач самостійно не приймав рішень щодо розпорядження такими грошовими коштами.

Суд апеляційної інстанції констатував, що “Енергоринок” не заперечує факту існування договірних відносин між сторонами спору та належного виконання позивачем його умов, водночас “позиція відповідача цілком переконливо ґрунтується перш за все на необхідності врахування у цій справі особливостей регуляторного та державницького впливу на відносини, що склалися у сфері енергопостачання”, і “заборгованість відповідача перед позивачем підлягає погашенню у спеціальному порядку, визначеному державою” (цитата).

Цитати з постанови Північного апеляційного госпсуду від 29.09.2020: “Запровадивши з 01.07.2019 новий ринок електричної енергії держава змінила характер регулювання спірних правовідносин, що склалися між сторонами спору на підставі укладеного Договору. Тому, не зважаючи на те, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між позивачем та відповідачем регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема Законом України “Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії”, реалізація положень якого підтверджується активними діями позивача, спрямованими на погашення заборгованості відповідача за Договором у спеціальному порядку.

Контекст

Нагадаємо, раніше держпідприємство “Енергоринок” виконувало функцію оптового постачальника електроенергії. Із 01.07.2019 в Україні запущена нова модель оптового ринку електроенергії, яка передбачає ліквідацію ДП “Енергоринок” як єдиного покупця і продавця електроенергії. Відповідно до закону “Про ринок електричної енергії”, ДП “Енергоринок” здійснює діяльність до повного погашення кредиторської та дебіторської заборгованості за електроенергію.

03.09.2020 Верховна Рада відправила на повторне друге читання законопроект №2390 про мораторій на банкрутство ДП “Енергоринок”.

За даними “Енергоринку”, на 01.03.2020 його кредиторська заборгованість становила 27 млрд грн, а дебіторська – 30 млрд грн.

Це держпідприємство повідомляло, що на початок 2019 року серед його найбільших боржників були держпідприємство “Регіональні електричні мережі” (15,15 млрд грн), яке в процедурі банкрутства та спеціалізується на поставках електроенергії для вуглепрому; “Луганське енергетичне об`єднання” (5,4 млрд грн); ДТЕК Донецькі електромережі (5,2 млрд грн); ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (2,1 млрд грн); “Луганськобленерго” (1,6 млрд грн); Одесаобленерго (1,1 млрд грн); Черкасиобленерго (1 млрд грн); Запоріжжяобленерго (1 млрд грн); ДТЕК Крименерго (793 млн грн); ДТЕК Дніпровські електромережі (553 млн грн); інші компанії (3,3 млрд грн).

Разом з тим, “Енергоатом” (оператор чотирьох діючих АЕС) у 2019 році подав позов до “Енергоринку” про стягнення 19 млрд грн заборгованості (з яких 9,8 млрд грн – основний борг та 9,2 млрд грн – інфляційні втрати).

Також “Енергоатом” ініціював справу про банкрутство “Енергоринку”. Однак Госпсуд м. Києва ухвалою від 02.12.2019 відмовився відкрити відповідне провадження, вказавши в т.ч., що згідно з законом “Про ринок електричної енергії”, Верховна Рада має прийняти закон щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.

21 липня Верховна Рада проголосувала за проект закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, яким було знижено “зелений” тарифу (на 15% – для сонячних електростанцій і на 7,5% – для вітрових).

– підприємств вугільної галузі за електроенергію перед ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Укрінтеренерго»;
– ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Укрінтеренерго» перед ДП “Енергоринок”;
– ДП «Енергоринок» перед НАЕК “Енергоатом” та АТ “Укргідроенерго”.

При цьому на суму списаної заборгованості має бути збільшено статутний капітал НАЕК ”Енергоатом” та АТ “Укргідроенерго” за рахунок випуску ОВДП.

Як повідомлялося, залишкові борги дебіторів “Енергоринок” має переуступити кредиторам. При цьому НКРЕКП має передбачити кошти для погашення боргів операторів електромереж в тарифі на передачу електроенергії. Інші непогашені борги “Енергоринку” мають бути списані, а сама компанія ліквідована.

Міністерство фінансів в експертному висновку до законопроекту зазначало, що запропоновані норми розбалансовують держбюджет та призведуть до фіскальних ризиків на суму до 28,1 млрд грн.

Крім того, Мінфін вказував у т.ч. на невизначеність джерела збалансування фінансового стану “Укренерго”, заборгованість перед яким пропонується списати.

У травні нардеп з фракції “Слуга народу” зареєстрував законопроект №3459 про внесення змін до держбюджету на 2020 рік (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії).

Документом пропонується збільшити обсяг внутрішніх держзапозичень для погашення ланцюгової заборгованості на оптовому ринку електричної енергії у розмірі 7,9 млрд грн, у т.ч.

– погашення заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії, у зв’язку з постачанням до 30 квітня 2015 року (включно) електричної енергії споживачам на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей – 5 млрд грн;

– погашення заборгованості за електричну енергію підприємствами водопостачання, що знаходяться або постачають послуги на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей – 1,9 млрд грн;

– погашення заборгованості за спожиту електричну енергію державних підприємств вугільної промисловості – 1 млрд грн.

За даними “Енергоатома”, на 01.07.2020 прострочена заборгованість ДП “Енергоринок” перед ним становила 11,7 млрд грн.

У липні 2019 року Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/9796/19 за позовом “Енергоатома” (оператор чотирьох українських АЕС) до “Енергоринку” про стягнення 19 млрд грн заборгованості, з яких 9,8 млрд грн – основний борг та 9,2 млрд грн – інфляційні втрати.

У листопаді 2019 року Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/16185/19 за позовом “Укргідроенерго” до держпідприємства “Енергоринок” про стягнення 1,07 млрд грн.

За даними ДП “Гарантований покупець”, на 01.10.2020 борг “Укренерго” перед ним сягав 29,3 млрд грн (у т.ч. за “зеленим” тарифом – 22,4 млрд грн).

Читайте нас в Twitter, Facebook і Telegram ⚡️ Енергетичний фронт