Суд залишив без розгляду позов заступника генпрокурора до “Укрнафти” на 1,5 млрд грн

20.10.2020 Госпсуд м. Києва вирішив залишити без розгляду позов заступника генпрокурора (був поданий в інтересах Кабміну) до “Укрнафти” в справі №910/10890/19 про стягнення пені за несвоєчасно сплачені дивіденди в розмірі 1,5 млрд грн у 2011-2013 роках.

Суд констатував, що понад 50% акцій “Укрнафти” належать державі в особі “Нафтогазу України”, а згідно зі ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Цитата з ухвали Госпсуду м. Києва від 20.10.2020:

“Відповідно до рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

<…> Прокурором фактично заявлено позов про захист корпоративних прав держави у статутному фонді відповідача.

<…> Право вимоги сплати дивідендів належить такому учаснику (акціонеру, [тобто “Нафтогазу”, – ред.]). Останній як учасник корпоративних відносин набуває суб`єктивного права вимагати відновлення своїх прав у разі їх порушення, а також притягнення до відповідальності порушника, у т.ч. шляхом стягнення з того неустойки, якою забезпечувалося виконання порушеного зобов`язання. Це ж саме стосується і неустойки, нарахування якої хоч і передбачено здійснювати державним органом, проте права вимагати її сплати учасник господарського товариства не позбавляється.

Кабінету Міністрів України, якого прокурором визначено позивачем за даним позовом, такі суб`єктивні права не належать. Тому правом самостійного звернення в суд, як про це стверджує прокурор, такий орган держави не наділений.

Така владна функція в установленому порядку передана “НАК “Нафтогаз України” як акціонеру відповідача”.

Контекст

50%+1 акція “Укрнафти” належить “Нафтогазу”, ще 42% – структурам Ігоря Коломойського та його партнерів.

24.06.2020 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Кабміну та залишив без змін рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 23.03.2020 (в справі №640/10694/19), яким було задоволено позов “Укрнафти” до Кабміну та скасовано постанову уряду №364 від 24.04.2019 в частині застосування до позивача нормативу 90% від чистого прибутку при виплаті дивідендів за 2018 рік.

Прибуток “Укрнафти” за 2018 рік – 6,44 млрд грн. Таким чином, на виплату дивідендів мало бути спрямовано 5,8 млрд грн, з яких 2,9 млрд грн повинні були б надійти в держбюджет.

Суд першої інстанції зауважив, що, визначивши “дивідендний” норматив для “Укрнафти” на рівні 90% чистого прибутку, Кабмін залишив поза увагою, що відповідно до фінансової звітності підприємства, його непокритий збиток (11,16 млрд грн) і податковий борг (9,14 млрд грн) за підсумками 2018 року перевищували задекларований чистий прибуток.

Також суд вирішив, що уряд при прийнятті постанову №364 “не дотримався принципу рівності господарських товариств перед законом”, оскільки для деяких держпідприємств був встановлений нижчий норматив виплати дивідендів (щоправда, для більшості з них у грудні-2019 відповідні преференції були скасовані; норматив 30% залишили для Ощадбанку).

19.02.2020 Окружний адмінсуд м. Києва в межах вказаної справи відмовився задовольнити клопотання Кабміну про скасування ухвали суду від 25.06.2019, якою на вимогу “Укрнафти” – в рамках забезпечення її позову до уряду – було зупинено дію постанови Кабміну №364 від 24.04.2019 щодо “Укрнафти”.

24.06.2020 Шостий апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Кабміну та залишив без змін вказану ухвалу суду першої інстанції від 19.02.2020.

Згідно зі звітністю “Укрнафти”, за перше півріччя компанія отримала збиток 2,6 млрд грн (за 6 місяців 2019 року був декларувався прибуток 18,2 млн грн).

Чистий дохід – 9,97 млрд грн (за перше півріччя минулого року – 13,88 млрд грн).

“Укрнафта” оцінює заборгованість перед бюджетом на 11,33 млрд грн (на кінець ІІ кварталу 2019 року – 11,34 млрд грн).

Нагадаємо, за даними “Нафтогазу”, чистий дохід “Укрнафти” за 2019 рік склав 28,21 млрд грн, що на 7,9 млрд грн менше показника 2018 року.

Збиток за 2019 рік – 4,06 млрд грн проти 6,43 млрд грн прибутку за 2018 рік.

Офіс великих платників податків ДФС наводив дані, що за 7 місяців 2019 року загальний податковий борг “Укрнафти” збільшився з 14,6 млрд грн до 15,8 млрд грн (у т.ч. 3,5 млрд грн – з податку на прибуток та ПДВ, а 12,2 млрд грн – рентні платежі). При цьому в “Нафтогазі” наводили оцінки, що загальна сума податкового боргу “Укрнафти” (з урахуванням штрафів, пені) може перевищувати 30 млрд грн.

За даними “Укрнафти”, в 2019 році вона сплатила податки до бюджетів усіх рівнів на 12,47 млрд грн (у т.ч. понад 60 млн грн – в рахунок погашення простроченого податкового боргу).

Як повідомлялося, НАБУ розслідує можливе виведення з “Укрнафти” в 2015 році 14,7 млрд грн шляхом продажу нафти і нафтопродуктів з відстрочкою оплати та передоплати за так і не поставлені товари. За даними слідства, у схемі брали участь десятки юросіб, половина з яких уже пішли в процедуру банкрутства.

У лютому Східний апеляційний госпсуд затвердив мирову угоду між “Укрнафтою” і ТОВ “Котлас”, згідно з якою “Укрнафта” надає для ТОВ “Котлас” розстрочку для погашення боргу за поставлену в 2015 році нафту в розмірі 2,48 млрд грн до кінця 2025 року. “Котлас” повинен щоквартально погашати в середньому по 103 млн грн чистого боргу. Перший платіж у розмірі 97,56 млн грн має бути здійснений до 31.03.2020. На період дії мирової угоди – з 01.01.2020 по 31.12.2025 застосовуються відсотки від суми боргу за ставкою 14,4% річних з ПДВ. Підписанню мирової угоди передувала добровільна сплата “Котлас” 176 млн грн в грудні 2019 року.

Як зазначалося, згідно з судовими матеріалами, “Укрнафта”, крім “Котласа”, в січні-лютому підписала мирові угоди з іншими чотирма компаніями, яким у 2015 році відвантажила майже 1 млн тонн нафти. Зокрема, такі угоди були укладені з компаніями “Прикарпаттянафтотрейд” (борг перед “Укрнафтою” 1,81 млрд грн), “Гарант-УТН” (649 млн грн), “Техтрейд груп” (1,1 млрд грн), “Галнафта” (1,32 млрд грн).

Підписанню мирових угод передувала заява директора НАБУ Артема Ситника про підготовку проектів обвинувальних актів у справі “Укрнафти”.

У травні НАБУ заявило, що ПАТ «Укрнафта» впродовж грудня 2019 – лютого 2020 року отримало понад 600 млн грн від комерційних компаній, “ймовірно повʼязаних з міноритарними акціонерами ПАТ” (цитата).

“Ці кошти надійшли у погашення боргу, який донедавна в «Укрнафті» вважали безнадійним”, – зауважувало НАБУ.

У в квітні “Укрнафта” повідомила, що з грудня 2019 року отримала близько 774 млн грн в рахунок погашення дебіторської заборгованості за поставлену в 2015 році нафту.

Як зазначалося, це відбулось у рамках плану реструктуризації дебіторської заборгованості за мировими угодами компанії з ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» і ТОВ «Котлас».

“Мирові угоди затверджені судами, що підтверджує їх відповідність чинному законодавству. Реструктуризація передбачає погашення боргу частинами протягом 3-6 років. До суми виплати також входитимуть відсотки, нараховані на залишок заборгованості після січня 2020 року. Станом на початок грудня 2019 року сума заборгованості становила 7,47 млрд грн”, – зауважувала “Укрнафта”.

Як повыдомлялося, 13.05.2020 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС та скасував рішення судів попередніх інстанцій у справі №826/7273/18, якими було задоволено позов “Укрнафти” та зобов’язано фіскалів скасувати реєстрацію податкової застави майна “Укрнафти” у держреєстрі обтяжень рухомого майна. Йдеться про 2044 свердловини на родовищах у різних регіонів на 3,3 млрд грн, які були описані в податкову заставу на 3,3 млрд грн.

Верховний Суд вирішив відмовити “Укрнафті” в задоволенні позову.

“Оскільки позивач [“Укрнафта”] в податкову заставу запропонував майно (природний газ), не підтвердивши при цьому наявність у нього цього майна станом на квітень 2018 року, Офіс ВПП ДФС правомірно описав у податкову заставу майно позивача, виявлене згідно з державним реєстром, та зареєстрував податкову заставу на це майно”, – йшлося в постанові Верховного Суду від 13.05.2020.

Згідно з судовими матеріалами, 10.04.2018 на адресу позивача надійшов лист фіскалів, у якому була наведена інформація про податковий борг підприємства на 14,6 млрд грн, у зв’язку з чим було описано майно на 11,27 млрд грн. З огляду на це, податківці озвучили вимогу надати перелік ліквідних активів для їх опису в податкову заставу на суму 3,3 млрд грн.

10.04.2018 “Укрнафта” надала відповідний перелік активів, а саме природний газ в обсязі 2,06 млрд кубів загальною вартістю 18,06 млрд грн (йдеться про газ, який “Нафтогаз” раніше забрав в “Укрнафти”, – ред.).

Однак 13.04.2018 податківці повідомили, що описали в податкову заставу належні позивачу 2044 свердловини (на родовищах у різних регіонів) на 3,3 млрд грн.

У ході судового процесу Офіс великих платників податків наголошував, що компанія-позивач не надала доказів наявності у нього майна, яке може бути передане у податкову заставу, оскільки наданих позивачем доказів – актів закачки газу в ПСГ, судових рішень у справі №6/521 – недостатньо для встановлення цього факту, тоді як такими доказами мають бути акти приймання-передачі природного газу, оформлені відповідно до наказу “Нафтогазу”.

Податківці вказували, що право позивача розпоряджатися видобутими корисними копалинами було обмежене законами про держбюджет на 2007 та 2008 роки, якими передбачався продаж всього природного газу власного видобутку підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50%, для потреб населення, і відповідачу надано докази фактичного використання природного газу в обсязі 2,06 млрд кубів “Укрнафти” видобутку 2006 року для потреб населення, про що зазначено у листах “Нафтогазу” та “Укртрансгазу” в 2015-2016 рр.

З огляду на це, Офіс великих платників податків наголошував, що запропоноване “Укрнафтою” майно не могло бути визнане ліквідним і, відповідно, перебувати в податковій заставі. Крім того, фіскали посилалися на дискреційний характер повноваження самостійно визначати майно, що описується у податкову заставу та відсутність обов`язку звертатися до платника податків для визначення переліку такого майна.

30.09.2020 Верховна Рада на своєму засіданні не включила в порядок денний законопроект №4119 про внесення змін до держбюджету на 2020 рік, який передбачає механізм погашення податкових боргів “Укрнафти” на 30,35 млрд грн, виплату бюджетної компенсації для “Нафтогазу” на 32,2 млрд грн за виконання спецобов`язків з продажу газу за неринковими тарифами для потреб населення та фінансування інфраструктурних проектів на 10,3 млрд грн.

За відповідне рішення проголосували 214 нардепів (необхідний мінімум – 226).

Серед авторів законопроекту №4119 – нардепи з президентської фракції “Слуга народу” (в т.ч. її глава Давид Арахамія), а також представник фракції “Голос” Ярослав Железняк.

29.09.2020 бюджетний комітет ВР рекомендував парламенту включити цей документ до порядку денного та “за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон” (з урахуванням низки пропозицій та уточнень).

Мінфін у своєму висновку до законопроекту зазначав, що його реалізація “призведе до збільшення доходів і видатків державного бюджету 2020 року шляхом взаєморозрахунків, а також потребуватиме врегулювання ряду питань”. При цьому загалом Мінфін не заперечував проти розгляду законопроекту з урахуванням низки застережень.

Мінінфраструктури та Укравтодор констатували, що підтримують прийняття законопроекту.

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики зауважував, що законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Разом з тим, у Міністерства фінансів було зауваження щодо забезпечення повноти відповідних надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спецфонду держбюджету, оскільки пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту допускається можливість неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» окремих положень законопроекту (при цьому за інформацією Державної податкової служби, станом на 01.08.2020 р. податковий борг ПАТ «Укрнафта» перед держбюджетом становить 15,6 млрд грн, що майже в 2 рази менше обсягу, зазначеного у пояснювальній записці до законопроекту – 30,5 млрд грн).

“З цього приводу Мінфін зауважує, що суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано підтвердження щодо забезпечення надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету для фінансового забезпечення видатків, визначених законопроектом”, – йдеться в комітетських матеріалах.

Крім того, за оцінками Головного науково-експертного управління Верховної Ради, виглядає дискусійною дієвість підходу щодо фінансового забезпечення вказаних у законопроекті витрат за рахунок сплати податкового боргу, грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта», “адже, по суті, його виконання частково ставиться у залежність від рішень ПАТ «Укрнафта» як самостійного господарюючого суб’єкта” (цитата).

При цьому щодо передбаченої законопроектом компенсації витрат НАК «Нафтогаз України» Мінфін зазначив, що:

– до законопроекту не надані фінансово-економічні розрахунки щодо суми компенсації;

– у законопроекті при визначенні потреби компенсації не враховані прибутки НАК «Нафтогаз України» від інших видів діяльності (зокрема транзиту газу), а також отриманий чистий прибуток НАК «Нафтогаз України» та отримані зазначеною Компанією протягом останніх років облігацій внутрішньої державної позики, які використовувалися у господарській діяльності на поповнення її статутного капіталу (довідково: протягом 2009-2015 рр. здійснювалися операції з випуску ОВДП загалом на суму 184,6 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на зазначені облігації акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України»);

– потребуватиме підтвердження аудитом Державної аудиторської служби розрахунків розміру компенсації з наданням первинних документів, що підтверджують виникнення відповідних витрат, здійснених суб’єктом, на якого покладені спеціальні обов’язки, та доходів, отриманих у процесі виконання спеціальних обов’язків згідно з статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу».

Нагадаємо, в пояснювальній записці до законопроекту стверджується, що він “не спричинить негативного впливу на баланс державного бюджету, оскільки передбачені ним додаткові видатки спеціального фонду державного бюджету на фінансування компенсації суб`єкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки, зокрема, НАК “Нафтогаз України”, економічно обгрунтованих витрат, здійснених нею для виконання спеціальних обов`язків з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку, у сумі 32,2 млрд грн, а також фінансування заходів державної підтримки інфраструктурних проектів у сумі 10,3 млрд грн буде у повному обсязі забезпечено додатковими джерелами фінансування у обсязі надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що не враховувалися під час планування Державного бюджет України на 2020 рік, від погашення податкового боргу, а також визначених грошових зобов`язань, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, з урахуванням штрафних та фінансових санкцій ПАТ “Укрнафта” із сплати рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а також низки додаткових податкових надходжень за результатами проведених розрахунків” (цитата).

Згідно з документом, загальний обсяг додаткових податкових надходжень до спеціального фондів державного бюджету в рамках цієї операції складе 42,5 млрд грн, у тому числі:

– податковий борг ПАТ “Укрнафта” – загальним обсягом 30,35 млрд грн, у т.ч. з рентної плати (газ, нафта, конденсат) – 18,8 млрд грн; з податку на прибуток – 2,6 млрд грн; з ПДВ – 2,84 млрд грн; донараховані суми за результатами контрольно-перевірочної роботи (КПР), що перебувають в процедурі судового оскарження – 3,1 млрд грн; заборгованість підприємств системи ПАТ «Укрнафта» – 3 млрд грн;

– додаткові грошові зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, що виникають у ПАТ “Укрнафта” за результатами операцій купівлі – продажу (постачання) природного газу з НАК “Нафтогаз України” – 6,2 млрд грн,

– додаткові податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств, що виникнуть у НАК “Нафтогаз України” внаслідок отримання належної компенсації – 5,95 млрд грн.

При цьому, на виплату компенсації ПСО із спеціального фонду державного бюджету буде спрямовано 32,2 млрд грн, а надлишок надходжень у сумі 10,3 млрд грн буде спрямовано на фінансування заходів державної підтримки інфраструктурних проектів з оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (1,3 млрд грн), здійснення заходів створення, розвитку та забезпечення діяльності національного авіаперевізника (5 млрд грн); відновлення мостів на автомобільних дорогах загального користування (4 млрд грн).

Документо передбачає, що в разі неналежного виконання “Укрнафтою” відповідного плану, “Нафтогаз” буде зобов`язаний перерахувати до спецфонду держбюджету кошти в обсязі сум відповідних повернень, впродовж 5 робочих днів.

Нагадаємо, на початку лютого 2020 року тодішній виконавчий директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко повідомив, що суд затвердив мирову угоду “Нафтогазу” й “Укрнафти”. Згідно з угодою, НАК повинен виплатити “Укрнафті” майже 30 млрд грн, викупивши у неї спірні 2 млрд кубометрів газу, використані в 2006-2012 роках на потреби населення, і ще додатково – 2 млрд кубів газу майбутнього видобутку.

Як зазначалося, в рамках угоду “Укрнафта” має передати спірний газ “Нафтогазу” за укладеним договором купівлі-продажу цього газу. При цьому “Нафтогаз” має отримати з держбюджету компенсацію за покладені спецзобов`язання, розрахуватися за газ з “Укрнафтою” (загальна сума – майже 15 млрд грн), а також надати передоплату до 14,6 млрд грн за газ, який “Укрнафта” буде видобувати і передавати “Нафтогазу” в майбутні періоди. Всі ці кошти “Укрнафта” має направити до держбюджету як погашення податкового боргу та сплати податків, що виникають у зв`язку із здійсненням цих операцій.

30.07.2020 наглядова рада “Укрнафти” погодила продовження терміну дії мирової угоди з “Нафтогазом” до 31.01.2021.

ПАТ «Укрнафта» (ПФТС: UNAF; УБ: UNAF) — найбільша нафтовидобувна компанія України, видобуває понад 86% нафти, 28% газового конденсату та 16% газу від загального видобутку вуглеводнів в Україні. Розробляє родовища вуглеводнів на території двох нафтогазоносних регіонів України, що охоплюють Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Сумську, Чернігівську, Полтавську та Харківську області, 2 571...

Читайте нас в Twitter, Facebook і Telegram ⚡️ Енергетичний фронт