Криза в енергетиці України: чому виникла і які може спричинити наслідки

В Україні на рівні уряду заговорили про кризу енергетичної галузі. Експерти розповіли виданню «Коментарі», чи є криза насправді, про можливі її причини та наслідки

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевняє, що в енергетичній галузі України є криза. За його словами, через теплу погоду і карантин споживання впало, тому електроенергію виробляють в значно менших обсягах.

Про катастрофічну ситуацію у вітчизняній енергосфері заявляє і голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко. За її словами, сумарний річний збиток теплових електростанцій України може скласти приблизно 13 млрд гривень. Шахтам, за словами Тимошенко, нікуди дівати вугілля, оскільки всі теплові станції забезпечені ним з надлишком. Плюс, є проблеми в атомній енергетиці, де відсутні кошти на зарплати. І все це при відсутності профільного міністра.

Криза в енергетиці України: причини

Член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук переконаний, що в Україну прийшла перша системна енергетична криза.

“Причина в тому, що реально сектором енергетики не здійснюється політичне управління. Комітет ПЕК в парламенті живе своїм лобістським життям, а Міненерго – не контролювало ці процеси, – пояснює експерт. – Зараз можна говорити про історичні збитки енергоринку”.

За словами Юрія Корольчука, дефіцит “Гарантованого покупця” складе орієнтовно 30 млрд грн. Теплові електростанції отримають збитки на рівні 15 млрд грн. Вугільні шахти – також приблизно 14-15 млрд грн збитків. “Енергоатом” як мінімум, вийде з збитками 18 млрд грн. Сумарно збитки енергоринку складуть 80 млрд грн.

“Першочергові причини кризи – це дозвіл імпорту електроенергії з боку Росії і Білорусі, що розбалансувало обсяги виробництва та споживання електроенергії, – вважає експерт. – Таке рішення фактично пролобіював голова комітету ПЕК Андрій Герус. І це рішення було вигідне для феросплавного бізнесу Коломойського. Друге – це передача НКРЭКУ (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, – ред.) права регулювати тарифи для генерацій на ринку електроенергії. Тому тариф знизився з економічно обґрунтованого рівня 1,6 грн за кВт до 1,2-1,3 грн. І все по колу почали отримувати збитки: АЕС, ТЕС, шахти”.

Юрій Корольчук зазначає, що вже зроблені перші кроки для вирішення проблем.

“Тимчасово заборонили імпорт електроенергії з РФ та Білорусі, який деформував баланс виробництва і споживання електроенергії. Також заборонили імпорт типів вугілля, що видобувається в Україні, – перераховує експерт вжиті урядом заходи. – Це дозволить забезпечити видобуток і збут вугілля для потреб ТЕС, які залишаються основним інструментом для маневрування і згладжування піків споживання”.

На думку Юрія Корольчука, ще потрібно вирішити як мінімум кілька питань.

“Перше – визначити відповідальних за кризу і збитки енергоринку. Відповідальність має нести голова комітету ПЕК в парламенті Андрій Герус, тому що це його дії призвели до масштабної кризи. І звільнення – найменше, що можна зробити, – упевнений експерт. – Наступне – це фінансова підтримка з боку держбанків “Гарантованого покупця”. Потрібно скасувати ручне регулювання тарифів з боку НКРЭКУ. Ще одна проблема – занижений нічний тариф для виробників електроенергії, який сьогодні не може становити нижче 1 грн. Слід переглянути умови PSO – постачання електроенергії для населення за спеціальними цінами. Є проблема відсутності рішення щодо умов співпраці держави з виробниками поновлюваних джерел енергії, тобто рівень нових “зелених” тарифів. Призначення керівників “Енергоатому”, “Укренерго” Міненерго – це також першочергове питання, тому що, по факту, ніхто не керує галуззю”.

Криза в енергетиці України може призвести до відключення споживачів

Експерт Центру Разумкова Максим Білявський вважає, що уряд України повинен відновити керованість енергетичною галуззю для недопущення настання системної кризи в енергетиці, який призведе до відключення споживачів.

“Дорожня карта дій має включати заходи по відновленню фінансової ліквідності енергетичних ринків, збалансування інтересів споживачів і виробників, а також впровадження ефективної кадрової політики, – підкреслює експерт. – Потрібно відновити керованість галузі. Ми бачимо кризу неплатежів, що призводить до дефіциту коштів. Є проблеми з виплатою зарплати і наявністю фінансів для виконання елементарних виробничих завдань. Тому галузь може зупинитися через брак операційних засобів”.

За словами Максима Білявського, дефіцит економічної ліквідності ринку електроенергії вже сьогодні перевищив 50 мільярдів гривень.

“Це головний виклик, який можливо врегулювати шляхом фізичного вливання фінансів через випуск облігацій державної позики, – говорить експерт. – Центр Разумкова активно співпрацює з органами державної влади, зокрема через новостворений аналітичний центр при уряді України. Наші консолідовані короткострокові ініціативи можна об’єднати в три групи: перегляд енергетичного балансу, стабілізація оптимальних цін, ліквідація дефіциту “Гарантованого покупця”.

Криза в енергетиці України і запуск ринку електроенергії

Спеціаліст з питань державної політики в паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук Геннадій Рябцев вважає, що проблеми в електроенергетиці України викликані передчасним запуском ринку електроенергії в липні 2019 року.

“Тоді, прагнучи заробити політичні бали перед майбутніми виборами, керівники українського уряду проігнорували той факт, що ринок неможливо ввести по команді, – пояснює експерт. – Спочатку необхідно було сформувати несуперечливі правила гри. Розробити і узгодити три сотні нормативно-правових актів. Розібратися з багатомільярдними взаємними боргами виробників і споживачів. Апробувати і запустити програмно-аппартные комплекси, які дозволяють здійснювати балансування ринку в реальному часі. Всього цього зроблено не було. В результаті на старі невирішені проблеми почали нашаровуватися нові”.

За словами Рябцева, незабаром стало ясно, що при відсутності будь-яких стимулів сегменти балансуючого ринку та ринку додаткових послуг залишаться без учасників.

“По-справжньому вони не сформовані до цих пір, з-за чого оператор системи передачі працює у передаварійному режимі, – підкреслює експерт. – Незважаючи на нові правила гри, збереглися перехресне субсидування, адміністративне регулювання цін та спеціальні зобов’язання (PSO) для державних генеруючих компаній”.

Тривалий перехідний період дозволив, на думку Рябцева, окремим представникам генерації, зокрема теплової зловживати своїм ринковим положенням. А деяким політикам спекулювати на існуючих проблемах.

“Штучно нагнітається соціальна напруженість у вугільній галузі, реформування якої постійно відкладається “на потім”. Роздувається вплив імпорту електроенергії з РФ та Білорусі, хоча її частка в споживанні не перевищує 1% і не в змозі впливати на середні ціни та ринок у цілому. Ці заяви підтримуються за допомогою замовних статей в ЗМІ, анонімні автори яких плутають вольти з ватами і мільйони кіловат-годин з мільярдами”, – вважає експерт.

На такому тлі, зазначає Рябцев, особливо помітним виглядає непрофесіоналізм нинішньої виконавчої влади, нездатною адекватно реагувати на нові виклики і розглядати енергетику як цілісний об’єкт державного регулювання.

“Загалом, криза, з моєї точки зору, полягає не в зростанні імпорту (якого немає) і не в скороченні споживання електроенергії за теплої погоди і карантину (як стверджують окремі політики). Суть його в небажанні уряду визнавати існуючі проблеми, відсутність узгодженої державної політики розвитку енергетичного комплексу. А якщо не визначений орієнтир, дії влади будуть нагадувати броунівський рух, що посилюється, як відомо, з підвищенням температури”, – резюмує експерт.

Автор:  Тетяна Веремеєва

Читайте також:  Тимошенко розповіла про критичну ситуацію в енергетиці