«Енергоатом» вважає метод відкладеного демонтажу оптимальним для виведення блоків із експлуатації
«НАЕК «Енергоатом» вважає найоптимальнішим метод відкладеного демонтажу (тривалістю 52 роки з початку процесу) для виведення енергоблоків із експлуатації для мінімізації радіаційного навантаження на персонал та можливості накопичувати кошти упродовж тривалого періоду.
Про це прес-служба компанії повідомила 3 липня на своїй сторінці у Facebook.
«Саме метод відкладеного демонтажу із 30-річним терміном витримки у безпечному стані виглядає наразі найбільш оптимальним для українських АЕС», – говориться в повідомленні. В «Енергоатомі» пояснили, що інформація про те, що блоки АЕС будуть разом зняті з експлуатації за великі кошти не відповідає дійсності.
«По-перше, час завершення терміну експлуатації для кожного з 15 працюючих в Україні енергоблоків свій, оскільки і будувалися вони неодночасно. І наразі термін експлуатації більшості з них продовжено. По-друге, за сценарієм так званого відкладеного демонтажу, зняття з експлуатації одного енергоблока триватиме не менше 52 років», – зазначають в компанії.
За оцінками європейських експертів, які наводить компанія, виведення з експлуатації одного енергоблока типу ВВЕР-440 (енергоблоки №1, 2 РАЕС), котрі підуть на зняття з експлуатації першими у 2030р,, коштуватиме Україні 288 мільйонів доларів. Зняття з експлуатації одного енергоблока типу ВВЕР-1000 обійдеться приблизно у 367 мільйонів доларів.
«Однак витрачати такі кошти ми будемо поступово – протягом всього 52-річного терміну від початку зняття з експлуатації», – говорять в НАЕК.
У концепції «Енергоатома» розглядаються два методи зняття з експлуатації: невідкладного і відкладеного демонтажу. Невідкладний демонтаж передбачає, що після закінчення терміну експлуатації енергоблок переводиться у безпечний стан. Після витримки з нього вивозять ядерне паливо, і потому розпочинають демонтаж радіаційно забруднених обладнання та елементів конструкції енергоблока.
Метод відкладеного демонтажу – це витримка енергоблока у безпечному стані протягом кількох десятиліть після вивезення з нього ядерного палива. Це необхідно для зниження дози випромінювання від найбільш радіаційно забрудненого обладнання реактора та елементів конструкції енергоблока.
«За період такої витримки блок, так би мовити, «вистигає», оскільки загальний рівень радіаційного забруднення зменшується завдяки природному розпаду деяких радіоактивних речовин. Тож такий метод дозволяє здійснювати демонтаж обладнання і конструкцій зі значно меншим радіаційним навантаженням на персонал», – пояснили в компанії щодо прийнятого методу.
