У ВРУ лобіюють реструктуризацію боргів тепловиків та водоканальників

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №3508 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”.

За інформацією Енергетичного фронту цей документ розробляв Мінрегіон, проте він не був поданий від Кабміну через відсутність погодження Мінфіну. Тому законопроект був поданий за підписом 11-и народних депутатів, здебільшого членів комітету з питань енергетики та ЖКП, а Мінрегіон одразу висловив підтримку законопроекту на своєму сайті.

“Ціна питання”, тобто заборгованість за спожиті енергоносії та штрафні санкції теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, яку пропонується реструктурізувати законопроектом, за даними Мінрегіону складає 38,6 млрд грн. Це дає підстави розглядати його як такий, що лобіює інтереси тепловиків та вводоканальників.

Законопроект передбачає:

  • перенесення дати врегулювання заборгованості з 01.07.2016 на 01.05.2020 та надання можливості реструктуризації та списання штрафних санкцій підприємствам тепло-, водопостачання та водовідведення, утворених (нарахованих) станом на 01.05.2020 р. терміном на 5 років рівними частинами (вже реструктуризований станом на 01.05.2020 р. борг повторній реструктуризації не підлягатиме);
  • встановлення мораторію на нарахування та стягнення електропостачальниками та постачальниками природного газу неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість за енергоносії, спожиті підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення для надання послуг населенню, утворену після 01.05.2020 р.;
  • уточнення процедури реструктуризації боргів суб’єктів господарювання, які розташовані на території Донецької та Луганської областей на період проведення Операції об’єднаних сил;
  • створення законодавчих підстав для здійснення компенсації різниці в тарифах з державного бюджету – для заборгованості, що утворилася станом на 1 січня 2016 року; утвореної після 01.01.2016 р. станом на 1 травня 2020 року з державного та місцевого бюджетів в залежності від органів державної влади, НКРЕКП чи органів місцевого самоврядування, з вини яких така заборгованість утворилася.

Згідно з пояснювальною запискою, прийнятий у 2016 році закон №1730-VІІІ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (далі – Закон № 1730), передбачав:

  • зняття арештів та припинення виконавчих проваджень щодо учасників процедури врегулювання заборгованості;
  • поетапне зниження рівня кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії шляхом%

– реструктуризації такої заборгованості;
– списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на таку заборгованість (у разі дотримання вимог процедури реструктуризації та виплати усієї суми боргу);
– відшкодування з держбюджету заборгованості з різниці в тарифах для населення та бюджетних установ.

Відповідно до вимог закону, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. На сьогодні таким органом є Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон).

За даними Мінрегіону, на виконання Закону №1730, у травні 2017 року міністерством розпочато включення підприємств до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, при цьому НАК «Нафтогаз України» перші договори реструктуризації було укладено лише через 6 місяців – з 29.11.2017 року.

Затримка із початком укладання договорів відбулася через вимогу НАК «Нафтогаз України» стосовно необхідності укладання додаткових договорів гарантії всупереч положень Закону № 1730 та Типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 222.

Це призвело до погашення підприємствами ТКЕ заборгованості у обсязі 5,06 млрд грн без укладання договорів реструктуризації (54,4% від обсягу основного боргу, що підлягав реструктуризації) та унеможливило списання нарахованих на цю заборгованість пені та штрафних санкцій.

Станом на 1 січня 2020 року загальний борг теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ становив 38,6 млрд грн, у тому числі 9,8 млрд грн пені та штрафні санкції.

Заборгованість утворена після 1 липня 2016 року, що не підлягає реструктуризації, становить 19,7 млрд грн та є об’єктом для нарахування штрафних санкцій.

Як зазначається, ця заборгованість утворилася внаслідок зарахування НАК «Нафтогаз України» коштів, сплачених підприємствами теплоенергетики за природний газ, в погашення боргів попередніх періодів. Лише у 2019 році з 41,5 млрд грн сплачених теплопостачальними організаціями за природний газ, 17,5 млрд грн або 42,2% віднесено НАК «Нафтогаз України» в оплату раніше утворених боргів.

В результаті такої черговості зарахування коштів:

  • нарощено обсяг заборгованості, утвореної після 1 липня 2016 року, яка не підлягає врегулюванню, та зменшено обсяг основного боргу, що утворився до 1 липня 2016 року без процедури реструктуризації;
  • унеможливлено списання пені та штрафних санкцій, нарахованих на основний борг утворений до 1 липня 2016 року та погашений без укладання договорів реструктуризації;
  • отримана можливість постачальниками природного газу нараховувати штрафні санкції на заборгованість, утворену після 1 липня 2016 року.

“Слід зауважити, що включення штрафів, пені, неустойки до тарифів заборонено Законом України «Про природні монополії». Відповідно такі нарахування з боку газопостачальника не мають джерел відшкодування.

Негативно на рівень розрахунків підприємств теплоенергетики за спожитий природний газ впливає платіжна дисципліна з боку споживачів теплової енергії, зокрема населення.

Так, станом на 01.01.2020 борг зазначеної категорії споживачів становить 20,4 млрд грн. При цьому лише за опалювальний сезон 2018/2019 років заборгованість збільшилась на 9,4 млрд гривень”, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.