ОПЕК
Організація країн — експортерів нафти (англ. The Organization of the Petroleum Exporting Countries; скорочено ОПЕК, англ. OPEC) – міжнародна міжурядова організація, створена нафтоекспортуючими країнами з метою контролю квот видобутку на нафту. Заснована у вересні 1960 року, на 14 років раніше, ніж аналогічна IEA. Часто сприймається як картель. Станом на 1 січня 2025 року до складу ОПЕК входять 12 країн: Алжир, Венесуела, Габон, Ірак, Іран, Конго, Кувейт, Лівія, Об’єднані Арабські Емірати, Нігерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Гвінея. Штаб-квартира розташована у столиці Австрії – Відні.
Країни-члени ОПЕК контролюють близько 2/3 світових запасів нафти. На частку припадає ~35 % від всесвітньої видобутку і половина світового експорту нафти. Доведені запаси нафти країн, що входять до ОПЕК, нині становлять 1199,71 мільярда барелів.
ОПЕК+
Неофіційний формат ОПЕК+ був сформований у листопаді 2016 року через незадоволення багатьох нафтовидобувних країн цінами на світовому нафтовому ринку. На січень 2024 року до ОПЕК+ входять 11 країн: Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Бразилія, Казахстан, Малайзія, Мексика, Оман, Росія, Судан, Південний Судан.
Цілі організації
Метою ОПЕК є координація діяльності та вироблення спільної політики щодо видобутку нафти серед країн — учасниць організації, підтримки стабільних нафтових цін, забезпечення стабільних поставок нафти споживачам, отримання віддачі від інвестицій у нафтову галузь.
Міністри енергетики та нафти держав-членів ОПЕК двічі на рік проводять зустрічі для оцінки міжнародного ринку нафти та прогнозу його розвитку на майбутнє. На цих зустрічах приймаються рішення про дії, які необхідно вжити для стабілізації ринку. Рішення про зміни обсягу видобутку нафти відповідно до зміни попиту на ринку приймаються на конференціях ОПЕК.
