Ігор Уманський про Нафтогаз: Монопольні ігри, недоплати податків і непотрібні євробонди на $1 млрд

Колишній міністр фінансів України, голова платформи “Національна економічна політика” (НЕП) Ігор Уманський прокоментував підписання Кабінетом Міністрів України фінансового плану Національної акціонерної компанії (НАК) “Нафтогаз України” на 2021 рік.

3 червня уряд підписав фінансовий план “Нафтогазу” на 2021 рік. На жаль, відкритого обговорення документа не було. Його кулуарно внесли до Кабміну і кулуарно затвердили. У виграші – новий керівник “Нафтогазу” Юрій Вітренко.

По-перше, фінплан – це безпека. Тільки за наявності затвердженого фінансового плану держкомпанія має право проводить капітальні витрати: закуповувати труби, автомобілі та будівельні матеріали. Без фінплану цього робити не можна, інакше учасникам загрожує кримінальне переслідування.

По-друге, фінплан – це нові можливості. Тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг могли пройти ще за часів попереднього керівника “Нафтогазу” Андрія Коболєва, але їх учасники домовлялися з Коболєвим, а не з Вітренком.

Новий фінплан дозволяє легко коригувати назви програм. Це означає, що доведеться переробити тендерну документацію і заново провести торги. Вітренко може зустрітися з усіма підрядниками, з якими колись зустрічався Коболєв, і виставити умови, які краще відповідають інтересам компанії.

По-третє, фінплан – це борги. Фінансовий план дозволяє “Нафтогазу” залучити нові кошти, а НАК зібрався у 2021 році випустити єврооблігації.

Що отримає держава?

Підозрюю, уряд вдовольнився тим, що “Нафтогаз” переказав державі 16,6 млрд грн дивідендів. Так, це не зайве, коли треба фінансувати “Велике будівництво”. Ось чому Кабмін міг заплющити очі на закладені в текст кричущі перекоси. Хоча, звичайно ж, він не повинен був так чинити. Уряд – не базар.

Наведу десять дуже показових перекосів, і це далеко не вичерпний список.

Перший. Політика позначається на економіці. “Нафтогаз” уже приготувався до зниження транзиту російського газу через газотранспортну систему України. Добудований “Північний потік-2” справді перетворює українську “трубу” на шматок брухту, обслуговувати який доведеться жителям країни.

Другий. Компенсувати втрачені доходи НАК планує шляхом збільшення доходів від торгівлі газом. Тут у нього справжнє щастя. Дія положення про “покладання спеціальних обов’язків” (ПСО), яке обмежувало ціни, закінчилася у квітні. З травня 2021 року держава відпустила “Нафтогаз” у вільне плавання.

Настав повний ринок. Тепер монополія може продавати газ будь-кому і за будь-якими цінами. Заплановане істотне зростання доходів від продажу газу.

Третій. Дивно, але “Нафтогаз” навряд чи стане надзвичайно прибутковим. Чистий прибуток скоротиться до 2,4 млрд гривень. Сторонньому спостерігачеві ця цифра може здатися величезною, але все пізнається в порівнянні.

НАК – найбільша державна компанія України. Чистий її дохід у 2021 році запланований на рівні 122 млрд гривень, а в недалекому 2019 році він навіть сягав 178 млрд гривень. На тлі таких цифр 2,4 млрд гривень виглядають підозріло скромно.

Знову ж для порівняння: у плані на 2020 рік значилася сума 11,5 млрд гривень, а у 2019 році реальний прибуток становив 51 млрд гривень. Нехай ця сума стала можливою завдяки грошам “Газпрому”, але ж далеко не вся.

Як же компанія пояснює таке падіння прибутку? Крім падіння транзиту, у фінплан закладені планові неплатежі. Тобто “Нафтогаз” заздалегідь згоден, що населення оплатить лише 61% газу, теплокомуненерго – 86%. Ось такий бізнес.

Четвертий. Сума податків і зборів до бюджету також різко впаде. У 2019 році НАК заплатив державі 50 млрд гривень, у плані на 2020 рік стояла сума 58 млрд гривень. А ось на 2021 рік цифра зменшилася вдвічі – до 20,5 млрд гривень.

З 2021 року по 2025 рік “Нафтогаз” взагалі не планує платити податок на прибуток. Для порівняння: у 2019 році податок становив 9,7 млрд гривень, план на 2020 рік – 14,6 млрд гривень. Зменшуються платежі й за іншими податками.

П’ятий. “Нафтогаз” заплатить державі 16,6 млрд гривень дивідендів. При цьому він хоче забрати собі 17,2 млрд гривень дивідендів від компаній з вертикалі НАК.

Фахівці з бюджетного права вважають, що це суперечить законодавству, бо держкомпанії повинні платити дивіденди безпосередньо до держбюджету. Мова йде про “Укргазвидобування”, на якій і паразитує надбудова НАКу.

Шостий. При цьому “Нафтогаз” збирається випустити єврооблігації на мільярд доларів. Але навіщо? У фінплані значиться, що у 2021 році компанія не імпортує ні кубометра газу. У підземних сховищах достатньо запасів. Якщо немає імпорту, то не потрібна й валюта. Навіщо тоді випускати євробонди?

Я знаю відповідь. “Нафтогаз” залучав валютні борги в попередні роки, тож можна сказати, що новий мільярд потрібен для рефінансування старого боргу. Резонно? Начебто. Проте компанія могла не залучати новий борг, а скоротити непродуктивні витрати. Однак, мабуть, є завдання саме залучити борг.

Сьомий. Стало доброю традицією щороку підвищувати зарплати в “Нафтогазі”, хоча середня зарплата співробітника НАКу в 15 разів перевищує середню по країні. У 2021 році фонд оплати праці знову збільшиться – тепер на 21%.

Восьмий. Зате знову ніякої активності у видобутку газу. Від слова “зовсім”. Компанія бачить себе в майбутньому найбільшим газовим трейдером країни, що працює під прикриттям держави, але нічого не дає державі натомість.

Дев’ятий. Триває маніпуляція термінами. Наведу приклад.

“У 2020 році розпочато новий етап трансформації групи “Нафтогаз”, який передбачає перетворення її на національного лідера, провідну регіональну вертикально інтегровану енергетичну групу компаній з ефективними бізнес-процесами та сильно розвинутими компетенціями.

Першочерговим завданням трансформації є забезпечення ефективного функціонування нової операційної матричної моделі, що передбачає організацію діяльності групи “Нафтогаз” у дивізіонах і корпоративних функціях”.

Що це означає? Поясню.

На послуги зовнішніх радників, які допомагають відновити й імплементувати корпоративну стратегію “Нафтогазу”, у 2021 році витратять 3,5 млн євро, а на розвиток центру аналітики компетенцій і підвищення ефективності – 1,5 млн євро. Разом – 5 млн євро в обмін на плутані формулювання.

На мій погляд, наглядова рада і менеджмент “Нафтогазу” вводять в оману державу, щоб відвернути увагу від банальних розтрат. Згоден: слід мати неабиякий хист, щоб обґрунтувати, навіщо Україні паразитарна надбудова на ринку газу, яка споживає мільярди доларів на рік і зовсім не враховує інтереси держави. Уряд зобов’язаний посилити контроль за ефективністю компанії.

Десятий. На утримання громадської організації “Федерація роботодавців нафтогазової галузі” планується витратити 50 млн гривень на рік.

Недавно ця організація майнула у звіті генерального прокурора США. Через неї Коболєв публікував замовні статті в американських ЗМІ. По суті, ці 50 млн гривень – гроші на оплату лобізму компанії. Питання до платників податків: нам точно потрібно, щоб НАК у Штатах публікував замовні статті за наші гроші?

Це були десять моментів, які видно зі старту. Напевно, ви звернули увагу на календар. Зараз червень 2021 року, а фінансовий план – це план майбутніх дій, за яким “Нафтогаз” повинен працювати весь 2021 рік.

Проте останніми роками уряд затверджував фінплан НАКу не раніше липня поточного року, а у 2020 році поставив своєрідний рекорд, затвердивши його в грудні! Як показує практика, ніхто і не збирався працювати за заздалегідь затвердженим планом. За підсумками 2020 року “Нафтогаз” замість запланованого прибутку вирішив показати збитки й не платити в бюджет нічого.

Ось і тепер: уже червень, а фінплан тільки схвалили. Виникає питання: навіщо тоді він взагалі потрібен? І чи буде компанія дотримуватися фінплану на 2021 рік, якщо вона не дотримувалася всіх попередніх? Отже, документ гігантський, аналізувати є що, але про що свідчать ці факти? Зроблю кілька висновків.

Висновок перший. Власник (держава) знову відсторонений від управління найбільшою монополією держави. “Нафтогаз” запропонував, а Кабмін підмахнув глибоко маніпулятивний документ. Тим самим компанія зняла із себе відповідальність за можливі порушення. “Уряд підписав – ми виконуємо”.

Висновок другий. Складається враження, що державі залишили символічний прибуток (2,4 млрд гривень), а решту “розпиляли”. Зрозуміло, що це не дуже шанобливе ставлення до власника компанії, але я хотів би відзначити: слуги поводяться настільки нахабно, наскільки дозволяє господар.

Висновок третій. “Нафтогаз” поводить себе як класична монополія. З тією лише різницею, що ця монополія формально належить державі. Тільки ось держава від неї не отримує майже нічого. 16,6 млрд гривень дивідендів – занадто невідповідна сума, враховуючи масштаби НАКу.

Зате монополія активно використовує державу для отримання прибутку. Усі рішення, від скасування ПСО до підвищення тарифів, НАК “продавлює” через уряд. Отже, Кабмін узяв на себе всю відповідальність. Що натомість? Отримуючи надприбутки, “Нафтогаз” майже не платить податки.

Новий керівник “Нафтогазу” Юрій Вітренко поводиться як класичний олігарх. Він використовує уряд для захоплення ринків і накачування компанії грішми, але для українців це виглядає як зловживання монопольним становищем. Саме час втрутитися Антимонопольному комітету. Дайте знати, якщо його створять.

Головний висновок. Не можна було підписувати такий фінплан. Уряд пішов на глибоко непрофесійний крок, вчинивши колегіальний злочин. Фінплан необхідно було повернути компанії разом з дуже жорсткими плановими показниками.

Крім фінансових платежів, уряд повинен був вимагати від “Нафтогазу” збільшення видобутку газу в Україні. Не зайвим було б заздалегідь обговорити питання продажу газу теплокомуненерго, щоб з початком опалювального сезону енергетика знову не опинилася в фінансовому колапсі.

І ще один висновок, який безпосередньо не випливає з фінплану. Кажуть, нова мітла мете по-новому, але в “Нафтогазі” нічого особливо не змінилося. Нова мітла насаджена на старе древко. Замість Коболєва монопольним монстром керує Вітренко. Наглядова рада та ж, політика компанії – теж. Виникає питання: навіщо тоді з боями знімали Коболєва? Хотіли змінити вивіску?

У випадку з “Нафтогазом” напрошувалася не точкова операція спецзагону, а масштабна військова операція зі зміни всієї моделі управління “Нафтогазом”. Чекали більшої координації з цілями держави та можливостями економіки, але почалися політичні ігри, і тепер з’ясовується, що по суті не змінилося нічого.

Ці дії влади не можна назвати розумною державною політикою. Кабмін зобов’язаний поставити НАК “Нафтогаз” на службу економіці та державі. У нього була хороша можливість – відправити фінплан на доопрацювання. Цей шанс втрачено. Чекаємо наступного року або наступного уряду.

⚡️ Читайте нас у Twitter, Facebook та Telegram