Дай мільйон: навіщо ДБР наскочило з обшуками до учасників газового ринку

Правоохоронці звинувачують операторів ГРМ в несплаті орендних платежів за користування розподільними газогонами. Компанії звинувачення заперечують, і нагадують, що питання справляння плати до кінця не врегульоване.

Обшукали всіх

Державне бюро розслідувань на початку червня повідомило про виявлення зловживань у газовій сфері майже на 1,5 млрд грн, і провело 47 обшуків в Міністерстві енергетики, Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) і в 37 компаніях-операторах газорозподільних мереж (“оператор ГРМ” або “облгаз” – Ред.).

ДБР пояснило, що ще 21 лютого 2017 року Кабмін прийняв постанову №95 “Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем і їх складових”, в якій був затверджений типовий договір експлуатації газорозподільних систем.

Цей документ передбачав щорічну оплату операторами ГРМ за експлуатацію газогонів – 10% від залишкової вартості.

Однак в 2017 р посадові особи Міненерго, на думку ДБР, вступили в змову з 37 обл- і міськгазами, і уклали договори, в яких передбачено безкоштовне користування мережами. “За три роки внаслідок зазначених дій державі завдано збитки на суму 1,488 млрд грн”, – йдеться в повідомленні ДБР.

Це не перша претензія правоохоронних органів з приводу плати за користування мережами. Ще в 2018 р Генпрокуратура подавала в суд позови проти операторів ГРМ з вимогою розірвати договори господарського відання, та стягнути з них завдані збитки.

Три з чотирьох позовів дійшли до Верховного суду, і там Генпрокуратура програла. Наприклад, їй не вдалося стягнути 73,4 млн грн орендної плати з “Рівнегазу”.

Уже цього року – в лютому – Департамент внутрішнього аудиту Міненерго оприлюднив інформацію про результати перевірки виконання постанови Кабміну №95, в якій також вказав на порушення при підписанні договорів Міненерго з облгазами, в результаті яких компанії не платили за користування газогонами.

Тоді сума недоотриманих державою коштів в період з травня 2017 по грудень 2020 р становила 1,55 млрд грн.

Порушень немає?

Однак представники операторів ГРМ вважають, що ніяких порушень не допускали. Технічний директор “Дніпропетровськгазу” Сергій Бачурін заявив, що в 2017 р компанія виконала всю процедуру, необхідну для укладення договорів з експлуатації державних мереж. “З нашого боку порушень однозначно немає”, – сказав він.

При цьому технічний директор нагадав, що Міністерство енергетики, яке передало ці мережі на баланс підприємства, повинно було провести переоцінку цього майна, а потім подати дані про це в НКРЕКП.

А вже Регулятор на підставі цих даних повинен був додати в тариф облгазів нову складову, за рахунок якої і повинна була виплачуватися орендна плата державі.

Постанова Кабміну №95 з’явилася, коли уряд Володимира Гройсмана намагалося змусити облгази платити орендну плату за користування газогонами.

Однак на рівні законів питання плати залишилося неврегульованим – до сьогоднішнього дня закон “Про оренду державного та комунального майна” містить норму, яка забороняє передавати в оренду розподільні газогони.

Тому облгази продовжують користуватися мережами на умовах повного господарського ведення. Але немає договору оренди – немає і орендної плати.

Хто за все заплатить

Для облгазів єдиним джерелом отримання коштів є плата за їхні послуги, але розмір тарифу на ці послуги і його складові затверджує НКРЕКП. При цьому ліцензійні умови госпдіяльності операторів ГРМ чітко наказують, що компанії можуть витрачати гроші тільки на ті цілі і в тому розмірі, які прописані в тарифі.

Фактично, щоб облгази почали виплачувати орендну плату за користування державними мережами, НКРЕКП повинна спочатку внести в їх тариф таку статтю доходів і витрат.

А далі, після включення цих витрат у тариф облгазів, вони автоматично потраплять в платіжки, які отримують усі споживачі газу.

Іншими словами, за додатковий дохід держави заплатить користувач газу, і можна наперед спрогнозувати, що чергове підвищення платіжок за газ сильно не сподобається населенню.

Куди підуть гроші

Питання про те, куди будуть направлятися гроші, отримані державою від користування державними мережами приватними компаніями, також до кінця не врегульоване.

Передбачається, що збиранням орендної плати з операторів ГРМ буде займатися відокремлення підрозділ “Нафтогазу України” – Філія “Центр метрології та газорозподільних систем”.

При цьому ще в 2016 р в презентації цієї компанії було зазначено, що гроші можна використовувати на фінансування будівництва нових газогонів.

Однак прокладання нових труб на сьогодні не доцільно. Справа в тому, що потужності газорозподільних мереж в Україні становлять 60 млрд куб м газу на рік, тоді як через постійне скорочення споживання газу сьогодні ними прокачується лише 15 млрд куб. м.

Завантаження мереж на чверть від проектної потужності – це середній показник по країні, в деяких областях мережі завантажені ще менше. Наприклад, у “Житомиргаза” відсоток завантаження мереж за 2020 р склав 20%, а на деяких ділянках компанії – взагалі менше 5%.

Тому облгази хочуть, щоб в їх тариф було закладено більше грошей на оптимізацію і модернізацію мереж. Інвестиційні програми всіх операторів ГРМ на цей рік складають 658 млн грн. Але це приблизно та сума, яку держава хоче стягнути в якості плати за користування мережами (1,5 млрд грн за 3 роки або близько 500 млн грн на рік).

Навіть якщо держава досягне справляння цієї плати, гроші, швидше за все, підуть в дохід “Нафтогазу”, а звідти – до держбюджету як дивіденди.

При цьому потрібно згадати й про структуру власності мереж. У власності держави перебуває тільки 77% мереж, тоді як 11% мереж – в комунальній власності, а 10% – у приватній.

А якщо докладніше, то власниками газогонів в нашій країні є близько 20 тис. різних підприємств, кооперативів, громад міст і сіл, газогони знаходяться і в колективній власності.

Наприклад, газорозподільні мережі в Києві – муніципальні. Якщо держава почне стягувати плату за свої мережі, то наступним, хто захоче отримувати гроші за газогони, буде Київ, а потім – і всі інші власники.

За матеріалами OilPoint