Влада нарешті визнала, що в Україні існує проблема енергетичної бідності

30 років незалежності України – це 30 років накопичення проблем в енергетиці. Перший крок до розв’язання будь-якої проблеми – визнати її. Отже, найважливішою проблемою є енергетична бідність.

Про це Міністерство енергетики України пише на своїй сторінці в фейсбук.

Енергетично бідним називають домогосподарство, якому ледь вистачає або взагалі не вистачає коштів на обігрів та освітлення. Це має далекосяжні наслідки для здоров’я та добробуту людей – із захворюваннями органів дихання, серця та психічного здоров’я. При чому такі захворювання виникають не лише через низьку температуру 🌡 в помешканнях в холодну пору року, а й через стрес, пов’язаний з високими рахунками за енергію у порівнянні з наявним доходом.

Такі обставини знайомі 20-30% українських громадян, за різними оцінками. Через неможливість сплачувати за обігрів 22% українців взимку економить і мерзне у своїх домівках, за даними Держстату. Кожне п’яте домогосподарство отримує субсидії, оскільки йому не по кишені платіжки за житлово-комунальні послуги. А, згідно інших досліджень, більше чверті населення не може собі дозволити своєчасно оплачувати рахунки.

Через що Україна страждає на енергетичну бідність?

Перше і найбільш очевидне – через бідність в цілому.

Українська економіка зростає повільно як для країни, що розвивається. Коли зростаємо, ми відстаємо від своїх же європейських сусідів, що розвиваються, коли падаємо – робимо це швидше за інших. В результаті, ми помітно відстали від тих, з ким мали б після розпаду СРСР крокувати поруч.

В 2019 році ВВП України на одну особу за паритетом купівельної спроможності був нижчим рівня 1991 року, майже вдвічі нижчим ніж в країнах Європи, що розвиваються, і вчетверо менше, ніж у розвинутих країнах. Сьогодні надолужити це вкрай важко. Навіть темпи росту, наразі очікувані ринком в наступні п’ять років, занадто малі для скорочення нашого відставання.

Як справляється економіка в цілому, безпосередньо позначається й на доходах українців. Середня зарплата в Україні 🇺🇦 є вчетверо меншою ніж середній показник по країнах ЄС. Близько третини населення має ознаки бідності.

Економісти мають багато пояснень слабкого економічного зростання – він низької продуктивності праці до відсутності конкуренції у багатьох секторах економіки. Але нас в Міненерго сьогодні цікавить енергетичний аспект цієї проблеми.

Українці потрапили у замкнуте  коло. Перефразовуючи відоме прислів’я: чому ми бідні – бо неенергоефективні, чому ми неенергоефективні – бо бідні. Грошей, щоб переобладнати житло, не вистачає, тому доводиться витрачати на «комуналку» більше, ніж можна було б. Так грошей на енергоефективні рішення ніколи й не вистачає.

На додачу, у спадщину від радянських часів Україні дісталася енергоємна і капіталоємна промисловість. Ми посідаємо перші місця за рівнем витрат енергоресурсів на одиницю продукції, і навіть зараз ми є одним з лідерів за обсягом капіталу на одного працюючого. Одночасно ми є і аутсайдером за продуктивністю капіталу: один долар капіталу створює менш ніж 10 центів ВВП – за цим показником Україна посідає останні позиції.

Промисловість, завжди приваблювала олігархів, і вони повинні мати доступ до капіталу, щоб привести підприємства до ладу. Однак за тридцять років цього майже не сталося, відмічають в Міненерго. Прориву не відбулося й у тій частині економіки та соціальної сфери, яку контролює держава.  На думку Міненерго, в держави десятиліттями не було коштів, щоб інвестувати у розвиток, у підвищення рівня енергоефективності. В Міненерго звинувачують в цьому, зокрема Росію, яка довгий час змушувала Україну переплачувати мільярди доларів за імпортний газ і водночас насолоджувалася дешевим транзитом газу через нашу країну. І хоча в 2014-2019 роках Україні вдалося досягнути зміни цього балансу у відносинах, до того періоду країна втрачала кошти, вкрай необхідні для модернізації. В результаті, країна ставала більш неефективною і, зрештою, ще біднішою.

В Міненерго пробують розібратися наскільки енергетична бідність українців спричинена безпосередньо тарифами, які сплачують домогосподарства, і пропонують подивитися на складові  «енергетичного рахунку».

Оптові ціни на газ

Оптова ціна на газ в Україні довгий час була вищою за європейську. І це дуже негативно впливає як на економіку, на і на домогосподарства. Але є і проблески надії, що ціни можуть бути навіть нижчими за європейські. Адже нижчі ціни можна було побачити на українському ринку в періоди, коли газ не імпортується, а локальні гравці вирішують значно збільшити пропозицію газу з накопичених раніше великих запасів.

Роздрібна надбавка

Моніторинг роздрібних цін, проведений Міненерго в грудні минулого року, показав, що різниця між роздрібними цінами на газ (за вирахуванням вартості доставки газу і за майже однакових умов) сягає 30-40%. Це суттєво вище, ніж ми бачили в окремих країнах Європи. Відповідно, імовірно, що і маржа при продажах газу домінуючими постачальниками в Україні є значно більшою, ніж в європейських країнах.

Оптова ціна на електроенергію

З погляду української промисловості, у наших підприємств не існує значної цінової переваги у порівнянні з європейськими компаніями, але є і країни ЄС, де принаймні в окремі періоди ціни є суттєво вищими.
З погляду населення ситуація з електроенергією мала б виглядати більш-менш прийнятною: якщо подивитись на співвідношення цін на електроенергію та заробітних в Україні та Європі, то побачимо, що у нас не лише зарплати становлять приблизно чверть від європейських, а й тарифи на електроенергію. Хоча проблема полягає в тому, що в загальному тарифі на генерацію електроенергії припадає менше 10% (решта йде на передачу та розподіл електроенергії), це менше не тільки ринкової ціни, а і собівартості.

Тарифи на розподіл газу і на доставку електроенергії

Номінально ці тарифи є нижчими за середній рівень в Європі. Але це просте порівняння навряд чи є справедливим, враховуючи, наприклад, значно нижчий рівень надійності постачання електроенергії, або, взагалі, складові цього тарифу, зокрема інвестиції у модернізацію мереж.

На думку Міненерго, потрібно розірвати замкнуте коло енергетичної бідності. Це призведе не лише до зростання комфорту та добробуту українців. Є й інші численні вигоди: менші потреби в послугах охорони здоров’я, менше забруднення повітря, більша продуктивність промисловості та зростання економічної активності.

Читайте нас в Twitter, Facebook і Telegram ⚡️ Енергетичний фронт