Верховний Суд: про солідарну відповідальність керівника компанії за її борги

Верховний Суд повідомив, що розглянув справу №910/2971/20 про підстави притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.

Як зазначається, Господарський суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 910/2971/20 про банкрутство ТОВ «Медінжиніринг», відмовивши в задоволенні клопотання кредитора про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності з мотивів недоведеності обставин загрози неплатоспроможності боржника та порушення ним місячного строку для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

КГС ВС скасував ухвалені у справі судові рішення в частині притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності разом з ТОВ «Медінжиніринг» і в скасованій частині передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив, що з введенням у дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ законодавець як новелу в спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності), визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника та встановивши строк для виконання боржником зазначеного обов`язку – один місяць.

Для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза його неплатоспроможності, є необхідною одночасна наявність певних умов: існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав, який, у свою чергу, визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівля-продаж, поставка, підряд, позика, бюджетні та податкові зобов’язання тощо); розмір усіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав, тобто майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо) та за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог щодо виконання зобов`язань перед усіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні в добровільному, ні в передбаченому законом примусовому порядку.

Отже, щоб визначити, чи порушив боржник вимоги ч. 6 ст. 34 КУзПБ, необхідно зіставити моменти виникнення в нього зобов`язань перед кредиторами, з’ясувати, чи відбулося в той самий звітний період перевищення сумарного розміру зобов`язань боржника перед його кредиторами над розміром усіх активів боржника, задля встановлення наявності та тривалості існування у боржника ознак загрози неплатоспроможності обчислити початок перебігу місячного строку, передбаченого абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, і, відповідно, встановити, чи сталося порушення цього строку як підстави для солідарної відповідальності керівника боржника в разі невиконання ним обов`язку звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за правилами ч. 6 ст. 34 КУзПБ, резюмував Верховний Суд.