Ринок або «Нафтогаз»: хто насправді диктує ціну на газ для населення

Останні зміни дозволяють «Нафтогазу» легітимно розчищати під себе ринок постачання газу для населення. А допомагає йому в цьому нерегульований доступ до вітчизняного видобутку.

Після скасування ПСО на ринку газу для населення розпочалась боротьба за сегмент постачання. Нафтогаз більше не зобов’язаний продавати ресурс своєму головному опоненту – газопостачальним компаніям, більшість з яких входила до групи РГК.

У виграші від цього мали б бути споживачі, в яких нарешті з’явилась можливість вибору. Утім, незважаючи на лозунги про готовність до боротьби за клієнта, НАК все більше йде шляхом перетягування “ковдри на себе”.

Свіжий приклад – контрактування держкомпанією всього ресурсу своєї “дочки” – Укргазвидобування. Цей крок ставить інших постачальників в залежне становище, але Нафтогаз це мало турбує.

Наразі у Коболєва зайняті вирішенням проблеми компенсації втрати доходу від транзиту російського газу. І максимізація прибутку від продажу газу населенню – саме те, що треба в цій ситуації.

Як ресурси групи Нафтогаз можуть вплинути на ринок постачальників газу для населення – в матеріалі Oilpoint.

В чиїх руках вітчизняний газ?

За правилами старої моделі ПСО «Нафтогаз» був зобов’язаний продавати газ газсбутам за регульованою ціною. З 1 серпня монополія газзбутів поставляти газ населенню зникла. На місце постачальника може прийти будь-який трейдер, який отримав відповідну ліцензію Нацкомісії з тарифів.

«Нафтогаз» тепер сам став постачальником і має всі ресурси для того, щоб зайняти значну частину ринку, посунувши попередніх гегемонів – так звані газсбути.

Козирем в руках «Нафтогазу» є найбільший ресурс на ринку природного газу – видобуток «Укргазвидобування». УГВ щороку піднімає на поверхню близько 13,6 кубів товарного газу.

Оскільки ресурс «Нафтогазу» займає більшу частину ринку, інші постачальники газу для населення виступають за виведення ресурсу УГВ на вільний ринок.

Це дало б всім гравцям рівний доступ і можливість формувати ціну на газ на біржі за правилами ринку: балансу попиту та пропозиції.

Однак «Нафтогаз», який через усі майданчики розповідає про конкуренцію, насправді чомусь до неї не рветься.

Формально звинувачувати Коболєва в порушеннях марно: регулювання того, як найбільша державна газовидобувна компанія має чинити зі своїм газом як такого не існує, і «Нафтогаз» вирішив його долю сам.

Напередодні скасування ПСО стало відомо про новий контракт «Укргазвидобування» та «Нафтогазу» на продаж газу до кінця 2020 року.

Згідно контракту, який є в розпорядженні редакції Oilpoint, «Укргазвидобування» зобов’язується передавати весь видобутий на території України газ «Нафтогазу». Поки це 4 млрд кубометрів газу до кінця року. Це половина річних потреб населення адже за минулий рік НАК поставив 8 млрд кубометрів газу газопостачальним компаніям в рамках ПСО на покриття потреб населення.

Для багатьох наявність такого контракту стала сигналом, що «Нафтогаз» може не продавати газ вітчизняного видобутку на ринок взагалі, або буде торгувати ним з «нерегульованою» націнкою для своїх же конкурентів.

Незважаючи на розмови про готовність до боротьби за клієнта, НАК все більше йде шляхом перетягування “ковдри на себе”.

В «Нафтогазі» ж вважають, що ринок не відчує жодних змін в залежності від того, яка юридична особа продає газ, «Укргазвидобування» чи «Нафтогаз».

Тому нічого такого в контракті немає, оскільки дивізіон «Нафтогаз Розвідка та Видобування», куди входить «Укргазвидобування», видобуває ресурс, а інший дивізіон – «Нафтогаз Комерція» – продає його.

Така логіка може бути справедливою для «Нафтогазу» як вертикально інтегрованої групи.  “Дочка” НАКу видобуває газ і продає його материнській компанії за нижчою ціною, а вже інший дивізіон продає ресурс за вищою ціною іншим постачальникам газу.

Однак, ця стратегія на збільшення прибутку групи протистоїть іншій, не менш важливій – відкритій конкуренції на ринку газу. На переконання конкурентів, «Нафтогаз» як трейдер мав би вийти з усіма на ринок і купувати газ своєї дочірньої компанії за ціною, яку сформують учасники ринку під час торгів.

«Нафтогаз» ж не бачить монополії на оптовому ринок газу, оскільки кожен  потенційний постачальник начебто може купити собі газ дешевше вітчизняного.

«Як свідчить статистика оператора ГТС, суб’єкти ринку постачають в Україну стільки газу, що Нафтогаз, володіючи ресурсом вітчизняного видобутку, не зможе обійняти домінуюче становище: будь-який трейдер зможе поставити газ дешевше і в тих обсягах, які замовить покупець», –  пояснюють в «Нафтогазі».

За статистикою оператора ГТС, протягом січня-червня імпортний газ отримували приблизно 40 компаній,  вони купили у європейців 3,2 млрд кубометрів газу.

Закупити може й зможуть інші, але знижувати ціну “Нафтогаз” має можливість за рахунок ресурсу видобувної компанії “Укргазвидобування” в своїй структурі. В інших для такого маневру ресурсу немає.

Прозоре ціноутворення не для всіх

Договір між «Укргазвидобуванням» та «Нафтогазом», крім зазначеного об’єму ресурсу, є цікавим зі сторони його ціни.

Якщо вдаватися в деталі, то в  формулі закладена ціна на хабі NCG протягом місяця та спред між ціною на хабі та базовою ціною газу Оператора ГТС плюс торгівельна знижка у 1,917%.

Однак, при арифметичному обрахунку, по суті, залишається тільки один індикатив. Як повідомили Oilpoint учасники ринку, знайомі з контрактом, фактично «Укргазвидобування» продаватиме газ «Нафтогазу» за тією ж ціною, що закуповує газ Оператор ГТС України (ОГТСУ) для балансування.

А ціна на газ Оператора ГТС уже другий місяць поспіль визначається як середня ціна закупленого газу через систему ProZorro. Справа в тому, що Оператор ГТС закупив більше 85% газу в групи «Нафтогаз» до кінця року.

При закупівлі газу ОГТСУ через Prozorro його вартість розраховується на основі ціни ресурсу по тендеру з коригуванням ціни на газ на хабі NCG протягом місяця. Тобто, ціну газу Оператора ГТС в основному теж формує вартість ресурсу групи «Нафтогаз».

У червні ця ціна становила 2,168 тисяч гривень та у травні – 2,154 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Така ціна Оператора ГТС з націнкою у 10% все рівно нижча за ринкову, тому трейдери створюють негативні небаланси забираючи газ в Оператора ГТС, що теж знижує реально існуючу ціну на ринку.

Таким чином, група Нафтогаз монополізує ринок, бо жоден інший постачальник не може забезпечити такий низький рівень цін та великі обсяги.

Конкуренція «по-нашому» – перепродати газ своїм конкурентам?

Перед скасуванням ПСО «Нафтогаз» анонсував пропозиції для постачальників газу для населення. Попередньо компанія запропонувала постачальникам газу для населення річні контракти та можливість закуповувати квартальні та місячні об’єми через Українську енергетичну біржу.

У «Нафтогазі» переконані, що газу вистачить усім. Якщо попит буде перевищувати пропозицію, компанія готова задовольнити запити оптових покупців за рахунок імпортного ресурсу.

Козирем в руках «Нафтогазу» є найбільше джерело ресурсу на ринку природного газу – видобуток «Укргазвидобування».

Однак, поки не зрозуміло, які об’єми «Нафтогаз Трейдинг» буде виставляти на біржі, і якщо буде, то якою буде стартова ціна.

Якщо Нафтогаз не продаватиме газ на біржі, або продаватиме з високою маржею (наприклад як для промисловості – по передоплаті на серпень 3,578 тисяч гривень), то такі дії, на думку учасників ринку, матимуть усі ознаки монополізації ринку Нафтогазом.

Таке бачення «Нафтогазу» конкуренції знайшло своїх противників. На днях група депутатів перешла від обговорення до дій і зареєструвала законопроект, який би зобов’язував УГВ продавати газ на біржі. Серед авторів законопроекту –  перший заступник голови профільного парламентського комітету Олексій Кучеренко і глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

Поки проект закону не опублікували, однак основна його ідея звучить наступним чином: весь газ, що видобувається «Укргазвидобуванням», направляти не в розпорядження НАКу, а продавати всім учасникам ринку на рівних умовах. У разі прийняття законопроекту, УГВ буде зобов’язана понад 10 млрд кубів газу реалізовувати через ринок.

Прагнення «Нафтогазу» отримати нове джерело доходу зрозуміле – до таких дій компанію примусило суттєве скорочення прибутків після відділення від «Укртрансгазу» Оператора ГТСУ.

«Нафтогаз» уже не оперує надходженнями від транзиту газу, який забезпечував близько 30% доходу групи.

Іншим фактом, який вдарив по гаманцю «Нафтогазу», є відмова від позовів до Стокгольмського арбітражу проти Газпрому. «Нафтогазу» вже не світить черговий крупний транш від російського монополіста, як це було попереднього року.

Відповідно, це все може призвести до того, що Нафтогаз за 2020 рік покаже як мінімум значно менший прибуток, або, навіть, від’ємний фінансовий результат.

В таких умовах НАК шукає можливості заробити на чомусь іншому.  І схоже, цим новим джерелом у Нафтогазі визначили  бізнес з постачання газу для населення.

Наталя Фреїк