газ

НКРЕКП обіцяє розслідувати скарги щодо “морозних коефіцієнтів”

До НКРЕКП надійшла офіційна скарга споживачів з приводу незаконного нарахування так званих “морозних коефіцієнтів” після зміни постачальника газу.

При цьому борги виставили “заднім числом”, ще з 2015 року. І до моменту зміни постачальника клієнту про таку заборгованість ніхто не повідомляв, пише “Українська енергетика”.

“У нас з’явилася перша заява на перевірку – Київоблгаззбуту. Споживач дуже гарно оформив скаргу: йому справді з 2015 року нарахували коефіцієнти, яких у попередніх рахунках не було”, – розповіла член НКРЕКП Ольга Бабій.

Фахівці підтверджують: низка облгазів і афілійованих газзбутів свідомо тиснуть на споживачів, які вирішили змінити постачальника газу. Людям погрожують виставити великі борги й навіть відрізати трубу, якщо ті наважаться перейти до іншої газопостачальної компанії.

За словами Ольги Бабій, уже за кілька тижнів Комісія отримає нові повноваження й зможе офіційно проводити процедуру розслідування зловживань. Відтак, радить споживачам обов’язково звертатися до НКРЕКП з подібними скаргами.

Окрім того, найближчим часом НКРЕКП завершить перевірку інших порушень низки газзбутів – несвоєчасної публікації цін.

Після відкриття ринку газу для населення українці можуть вибирати з-понад 230 постачальників на ринку. Зміна постачальника має відбуватися для населення безкоштовно.

Довідка Енергетичного фронту

1. Газ має властивість міняти свій об’єм залежно від коливань температури: коли холоднішає він стискається, коли теплішає –  розширяється. В Україні він обраховується кубометрами, а тому ще на зорі розвитку газової промисловості виникла необхідність придумати єдині для всіх умови його обліку. Це було зроблено ще в 1963 році, коли Державний комітет стандартів, мір та вимірювальних приладів СРСР ухвалив, що стандартною умовою для визначення об’єму газу є температура плюс 20°С, тиск 760 міліметрів ртутного стовпчика й нульова вологість. Цей порядок застосовується й донині – він офіційно закріплений Законом України «Про ринок природного газу».

До 2015 року приведення об’ємів одержаного газу до стандартних умов мало значення лише для комерційних промислових споживачів. Для цього профільні галузеві фахівці склали таблицю коефіцієнтів, на які належало множити отриманий газ відповідно до місяця року й регіону. У Києві, наприклад його значення коливалися від 0,98 в липні до 1,10 у січні. Але й це ще не все – неабияке значення мала та обставина, де саме знаходиться лічильник газу – надворі чи в приміщенні, і якщо в приміщенні, то якому – опалюваному, чи ні, а якщо опалюваному, то яка відстань труби від точки входу в приміщення до лічильника, аби визначити, наскільки він встиг нагрітися. Все це було викладено в низці нормативно-правових документів (НПА), розроблених ще на початку століття Міністерством палива і енергетики України, як органом, уповноваженим на здійснення держаної політики в галузі нафти й газу. Один із них було затверджено його наказом від 26.02.2004 р. № 116 під назвою Методика приведення об’єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників. Вона мала кілька додатків, у яких якраз і містилися таблиці з коефіцієнтами морозними коефіцієнтами для всіх місяців, регіонів і типів приміщень.

У 2015 році на рівні закону було вирішено, що за об’єми газу, приведені до стандартних умов, мають платити не лише комерційно-промислові, а й побутові споживачі, витрати яких на газопостачання мали збільшитися на 3,4%. Саме таку цифру вивела в своїх розрахунках НАК «Нафтогаз України».

Втілити це положення на практиці можна було трьома шляхами.

Перший – дуже простий: забезпечити всіх спеціальними лічильниками з термокорекцією, які самі вимірюють температуру, тиск, вологість і самі автоматично рахують, який об’єм газу отримав споживач.

Другий – лічильники не міняти, але покласти на споживачів обов’язок доплачувати газопостачальному підприємству різницю, визначену морозними коефіцієнтами.

Третій – не обтяжувати побутових споживачів ні зайвою роботою, ні зайвою інформацією, а перекласти цей тягар на газотранспортне підприємство. Його фахівці самі порахують різницю в кубометрах, включать її обсяг до своїх виробничо-технологічних витрат, зарахують до загальної суми вартості транспортування газу розподільними трубопроводами, а вже НКРЕКП, як галузевий регулятор, оформить усе це у вигляді тарифів на розподіл кожного кубометра. Таким чином, домогосподарства все одно заплатять різницю, але при цьому люди не засмічуватимуть собі голову зайвою інформацією про стандартні умови та морозні коефіцієнти.

2. У жовтні 2018 року мешканці шістнадцяти областей України несподівано для себе почали отримувати від своїх газопостачальних організацій платіжні повідомлення, в яких пропонувалося заплатити за дещо більший обсяг газу, аніж той, який показували їхні побутові лічильники, оскільки він був помножений на якісь незрозумілі народу коефіцієнти, котрі згодом прозвали «морозними». Це сталося тому, що двадцять газорозподільних підприємств, які обслуговували ці двадцять областей (в народі їх називають облгазами) почали приводити доставлені об’єми газу до стандартних умов.

Це спричинило серед споживачів неабияку хвилю обурення, підтриману не лише окремими народними депутатами, а й тодішнім Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. 23 листопада 2018 року нібито незалежний регулятор в особі НКРЕКП видав сорок постанов, кожна з яких була адресована персонально кожному з сорока газорозподільних підприємств, які забороняли їм приводити об’єми газу до стандартних умов.

Чому постанов сорок – тодішня очільниця НКРЕКП Оксана Кривенко: якщо, мовляв, зробити одну постанову для всіх, то це буде регуляторний акт, для прийняття якого необхідна згода Державної регуляторної служби, а якщо прийняти сорок постанов для кожного облгазу, то вони будуть вважатися актом індивідуальної дії, для процедури прийняття якого погодження згаданого відомства не вимагає. Отже цей маневр свідчив про те, що в НКРЕКП були вагомі побоювання того, що Державна регуляторна служба відмовить їй з цього приводу.

Одразу ж після ухвалення цих сорока постанов двадцять із них були оскаржені в Окружному адміністративному суді міста Києва двадцятьма газорозподільними підприємствами, які неформально входять до так званої Регіональної газової компанії, реальним власником якого вважають Дмитра Фірташа.

Ще до того, як судом були прийняті перші рішення, НКРЕКП почала накладати на облгази штрафи в сумі 850 тисяч гривень за порушення ліцензійних умов у галузі газорозподілу, зокрема за застосування ними морозних коефіцієнтів. Деякі з них, які після накладення штрафу все одно не відмовилися від цієї практики, були оштрафовані по другому разу. Ці постанови також були оскаржені, причому не в одному лише ОАС Києва, а в різних окружних адміністративних судах за місцем дислокації того чи іншого позивача. Саме тому, напевне, судова практика в цій категорії справ виглядає більш різнобарвною.

24 грудня 2019 Верховний Суд у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Житомиргаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому позивач просив скасувати постанову НКРЕКП від 23.11.2018 р., котрою йому заборонялося приводити до стандартних умов об’єми газу, доставлені побутовим споживачам, постановив касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Наприкінці грудня 2019 Антимонопольний комітет України оприлюднив шістнадцять ухвалених ним рішень, якими оштрафував на загальну суму 278 мільйонів гривень 20 газорозподільних і 16 газопостачальних підприємств (облгазів і газзбутів), які входять до Регіональної газової компанії, власником якої називають Дмитра Фірташа. Таким чином АМКУ підтримав Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка в 2018 році заборонила газорозподільникам застосовувати по відношенню до побутових споживачів так звані “морозні коефіцієнти”, і тому ж році оштрафувала низку підприємств, як порушили цю  заборону.