Керівник Укренерго Володимир Кудрицький: “РФ не вдалося влаштувати нам блекаут. Навіть після найтяжчого пошкодження ми “зшили” систему за кілька годин”

Голова Укренерго розповів про хитку стабільність в енергосистемі, чому компанія втратила 15-17 мільярдів, який відсоток енергосистеми вдалося пошкодити росіянам і чому приєднання до енергосистеми ЄС врятувало Україну. 

Українська енергетична система є частиною найбільшої енергосистеми світу – майже рік тому ми приєдналися до ENTSO-Е. 16 березня 2022 року енергосистему Україну синхронізували з системою ЄС.

Перед цим протягом трьох тижнів енергосистема України працювала в ізольованому режимі і довела, що є стабільною попри масштабні бойові дії.

Якщо б до початку повномасштабного вторгнення українська енергосистема не від’єдналася б від російської та білоруської, то Росія могла б влаштовувати нам контрольовані блекаути ще з лютого 2022 року.

За словами голови Укренерго Володимира Кудрицького, попри всі масштабні обстріли, сотні ракет та дронів камікадзе і пошкодження 50% енергосистеми, країні-терористу так і не вдалося влаштувати блекаут в Україні. Фахівці зшивали нашу енергосистему за кілька хвилин після кожного масованого обстрілу.

Однак поточна стабільність досить хитка, адже по той бік розетки – розбиті високовольтні підстанції та блоки електростанцій.

Тож коли Україні варто очікувати нових планових відключень споживачів і чи відновимо ми експорт електроенергії в ЄС? Про це, а також про те, чому Укренерго втратило 15-17 мільярдів, керівник оператора енергосистеми Володимир Кудрицький розповів в інтерв`ю БізнесЦензор.

Оскільки інтерв’ю було записано до 15 масованого ракетного обстрілу української енергосистеми, який відбувся 9 березня, редакція поставила Кудрицькому кілька додаткових питань.

– Вночі 9 березня Росія здійснила чергову масову ракетну атаку на українську енергосистему. По яким енергетичним об’єктам було завдано ударів? Якої шкоди завдано?

– Українська енергосистема пережила 15-ту масовану ракетну атаку росіян. Ціллю цієї атаки були підстанції Укренерго, особливо на сході та півдні, а також теплові електростанції по всій країні. Ми бачимо, що росіяни продовжують свою стратегію, намагаючись “вибити” великі міста, як наприклад Харків, Одеса, Дніпро, з енергосистеми, відрізавши їх від енергопостачання. На жаль, після цього терористичного нападу є пошкодження різного ступеню важкості. Станом на ранок, найважча ситуація на Харківщині. Мережеві обмеження в Житомирській, Одеській областях, Дніпровському регіоні. Наші ремонтні бригади та бригади обленерго вже приступили до відновлювальних робіт.

– Цієї ночі також було перебито останню робочу лінію на ЗАЕС і кілька годин, поки фахівці Укренерго ремонтували лінію, блоки станції охолоджувалися за допомогою роботи дизельних генераторів. 

– Живлення ЗАЕС на власні потреби вже відновлено. Росіяни систематично впродовж всієї зими перебивають лінії електропередачі, які живлять станцію з підконтрольної території. Наші ремонтні бригади вже більше 10 разів відновлювали ці зв’язки. На початку березня ворог знову перебив одну з ліній, і постійно обстрілював територію, не даючи змоги нашим фахівцям підійти до місць пошкоджень та провести відновлювальні роботи.

– За даними “Енергоатому”, через ракетний обстріл усі працюючі енергоблоки АЕС знизили виробіток до 4700 МВт. Чи будуть обмеження споживачів? 

– Давайте пам’ятати про те, що, називаючи публічно обсяг потужності – сумарний чи окремого виду генерації, ворог отримує суттєві підказки по ситуації в нашій енергосистемі. Ці підказки сто відсотків грають не на користь українців. Диспетчерський центр Укренерго під час атак вживає певних технічних заходів для мінімізації наслідків удару. Всі працюючи енергоблоки станом на ранок вже зараз набирають потужність, відбувається заживлення споживачів в регіонах, де були застосовані аварійні відключення. Мережеві обмеження деякий час будуть зберігатися в областях, де були пошкодження. Зараз важко назвати терміни, тому що ще триває оцінка наслідків атаки. Але точно можу сказати, що наші бригади працюватимуть 24/7, щоб якомога швидше повернути споживачам світло.

– Чи можна говорити, що система вирівняла свою роботу? Яких збитків було завдано внаслідок масових ракетних ударів РФ?

– Давайте почнемо з того, які перспективи відключень. Дійсно зараз ситуація стабілізувалась: протягом трьох тижнів нам вдалось подолати дефіцит, який був з нами протягом 4,5 місяців, починаючи з жовтня. Це вдалось зробити завдяки кільком факторам: це і включення додаткових потужностей на атомних станціях; це і відновлення великої кількості теплових станцій; це і подовження світлового дня, що призводить до збільшення генерації на сонячних електростанціях; це і щедрий та ранній паводок, який зазвичай спостерігається у квітні, а зараз у лютому. Останнє додає ресурс гідроелектростанціям. І також досить хороший темп відновлення магістральних мереж, які дозволяють передавати цю енергію на велику відстань по країні.

Тому зараз ми обходимось без обмеження споживання, і енергії достатньо для того, щоб покрити 100% потреб українців в електроенергії.

– Ви серед факторів не назвали імпорт…

– А імпорт з Європи зараз зведений майже до нуля – не більше 10 МВт. Це з одного боку є свідченням того, що українських потужностей всередині країни достатньо для покриття споживання. До того ж імпортована європейська електроенергія дорожча, ніж на українському ринку. Нею здебільшого користувались промислові підприємства, які фактично привозили собі з-за кордону дорожчу електроенергію, щоб мати можливість працювати.

– Але в лютому були періоди, коли виходили на максимум. Воно грало свою роль?

– Так, імпорт грав суттєву роль в січні та на початку лютого. Ті ж великі металургійні підприємства отримали можливість хто просто працювати, а хто з мінімального технологічного режиму перейти в більш нормальний. І це значно послабило дефіцит потужності, який тоді був у системі. Але імпорт не зміг повністю його усунути. А коли енергосистема вже набрала обертів, ми почали відновлюватись значно швидше ніж росіяни здатні були її пошкодити. Першим свідченням цього було те, що ми зустріли Новий рік без відключень. Тоді споживання традиційно впало, оскільки це був вихідний день, і ми не мали таких масових відключень по країні. При чому, ви пам’ятаєте, що напередодні нового року, 31 грудня, росіяни здійснили чергову масовану атаку на енергосистему. Але, дякуючи Силам оборони та енергетикам, поставлених цілей ворог тоді не досяг. Тож перший день нового року вдалося пройти без обмежень. Це був знак того, що ми плюс-мінус вийшли на якесь плато. І далі ми стали відновлюватись ще швидше. Я можу сказати, що ми в Укренерго за період цих терористичних нападів зменшили термін ремонтів та відновлювальних робіт втричі, порівнюючи з періодом до вторгнення. Відповідно, у росіян збільшився період між атаками, а шкода, яку вони здатні нанести, зменшилась, завдяки зокрема наданим засобам ППО.

– Розповідали, що великі промислові підприємства просили зменшити виробництво в ці дні. Це правда?

– Ми ще з жовтня-листопада просили велику промисловість перейти в нічний режим роботи, а на новорічні свята теж звертались до підприємств, щоб, хто може, зменшили споживання, аби країна нормально зустріла Новий рік. Але, хочу підкреслити, що це була не примусова, а добровільна акція.

Хочу сказати важливе – ця стабільність і баланс, який ми спостерігаємо зараз, вони досить хиткі. Ще рано говорити про остаточну перемогу на енергетичному фронті.

По-перше, ми не знаємо, чи будуть, і в якому масштабі, нові ракетні атаки. Вони можуть дуже сильно переформатувати ситуацію в енергосистемі. Буфер безпеки – він не аж такий великий, щоб ми могли видихнути і розслабитись.

– Тоді чи не є дещо провокативними ваші заяви чи заяви міністра Галущенка про те, що якщо не буде наступних атак, то не буде і відключень світла. Це звучить ніби виклик. Так само як заява міністра, що ми будемо експортувати електроенергію атомних станцій, а потім прилітає в район Хмельницької АЕС.

– Я не буду коментувати заяви міністра. Моя позиція завжди полягала в тому, що ситуація стабілізувалась, але не розслабляємось. І це те, що я хочу наголосити сьогодні. Чому важливо не розслаблятись? Тому що ми не можемо втрачати темп відновлення. Незважаючи на те, що дефіциту немає, ми бачили ситуацію в Одесі – коли 2,5 тижні тому без обстрілу обладнання, в яке було багато влучань, почало відмовляти в роботі.

Енергосистема вже не в гострій фазі хвороби, але ще і не здорова. Вона все ще слабка, і їй потрібна терапія у вигляді ремонтів.

– А ситуація в Херсоні?

– Херсон постійно обстрілюється.Там нашим ремонтникам постійно треба бути напоготові і відновлювати. Це саме стосується і деяких районів Дніпропетровщини. Це також стосується Донецької та частково Харківської області. В принципі в прифронтових районах можуть бути проблеми з електропостачанням, але не стільки через цілеспрямовану кампанію росіян, скільки через прильоти.

– Як відбувається енергопостачання для окупованих територій?

– Воно зараз з України не відбувається. Крім, ЗАЕС, коли станція живиться з української сторони, тому що перерви в живленні АЕС означають невідворотні ризики.

– А Енергодар?

– Тільки АЕС.

– Тобто окуповані території живляться з Росії?

– Вони живляться з неконтрольованих Україною територій. Ми можемо тільки здогадуватись, яка частина нашої мережі і обленерго вціліла, яку вони відновили, і де беруть електроенергію. Припускаю, що окупований південь України може живитись від електростанцій, які розташовані на Донбасі. Якщо там відновлені зв’язки по магістральних і розподільчих лініях. Вірогідно, що таке живлення іде зі східної частини окупованих територій.

– А з Криму?

– Крим – енергодефіцитна територія. Після того як росіяни незаконно збудували енергоміст з Краснодаром, вони мають можливість туди постачати електроенергію. Там ще були збудовані якісь електростанції в Криму. Це той самий кейс постачання турбін Siemens, коли росіяни обіцяли їх не використовувати в Криму, але все таки зробили це. Втім, достеменно ми їхнього балансу не знаємо.

– Чи може ЗАЕС бути якось використана росіянами з практичної точки зору – подати електроенергію в той же Крим?

– Ні. Там їм щось постійно не щастить з лініями, які постійно обриваються.

– А взагалі вам відомо, що відбувається на ЗАЕС та інших електростанціях окупованих територій?

– Інформації достовірної не надходить, офіційних каналів у нас там немає.

– А неофіційна?

– Неофіційна є уривчаста і точно не по всіх станціях. Ми знаємо, що ЗАЕС не виробляє нічого, і системи охолодження живляться по певним лініям електропередачі з контрольованої території, які ми бачимо і час від часу відновлюємо. Наші бригади ремонтували пошкоджені обстрілами лінії, що живлять ЗАЕС, щонайменше 9 разів. А що стосується інших електростанцій, то ця інформація спорадична і недостовірна. Тому у мене немає чіткого уявлення щодо того, що відбувається з Луганською ТЕС, Запорізькою ТЕС, в якому стані там генеруюче обладнання чи розподільче. Так само, у нас багато вітрових електростанцій в окупованому Приазов’ї. Практично можна сказати, що 90% потенціалу вітру для нас недоступні.

– А по сонячним електростанціям?

– По СЕС ситуація краща. Менше половини залишилось на тимчасово окупованих територіях. Тому СЕС в період весни відіграють все більшу і більшу роль в енергогенерації.

– А який відсоток зеленої енергетики у нас зараз в балансі?

– Якщо рахувати без гідро, яка “зелена”, але вважається традиційною, то, думаю, 5%. До вторгнення цей показник складав більше 9%.

– Давайте повернемось ще до ЗАЕС, наскільки загрозливий для неї спуск води в Каховському водосховищі? Там, здається, воду спустили на кілька метрів нижче безпечного рівня?

– Це більше проблема, якою займаються екологи та Укргідроенерго. А на ЗАЕС є свій басейн, який виконує функції охолодження. Тому там більше проблеми з водозабором для певних громад на неконтрольованій території. І, коли вода опускається нижче певної позначки, цей водозабір стає проблематичним. Ця проблема серйозна, але ми як Укренерго нею напряму не опікуємось.

– Тоді останнє питання по ЗАЕС і закриваємо цю тему. Без цієї АЕС в пікові години споживання ми можемо обходитись?

– Зараз же обходимось…

– Зараз збіглось низка факторів, а в грудні і січні не виходило.

– Скажімо так – з тим, що у нас зараз є під капотом в енергосистемі, в більшості випадків можемо. Якщо уявити якийсь дуже холодний день (-15С, -10С), то не факт. А якщо говорити про середньостатистичний день нинішньої зими, то в більшості випадків покрили би.

– Ви не відповіли на моє перше запитання про збитки? Можете оцінити масштаб?

– По збиткам UNDP (Програма розвитку ООН) та Світовий банк роблять damage assessment report, який фінансується за їхні гроші. Вони мають презентувати цю оцінку десь у найближчі тижні. Якщо пам’ятаєте, то генеральний секретар ООН відповів на запит української сторони, щоб зробити цю оцінку. Тому не забиратиму у них цей хліб. Якщо ми говоримо про прямі збитки, то йдеться про мільярди євро…

– Мільярди чи десятки мільярдів?

– Десятки мільярдів – це ми будемо говорити про економічні збитки, коли відключення призвели до втрат у ВВП. Наша компанія через вторгнення недоотримала близька 30% виручки. В грошах це мільярдів 15-17.

– А який відсоток енергосистеми було пошкоджено?

– Я не дуже люблю називати відсотки з кількох причин. По-перше, я не хочу давати індикатор русні. По-друге, це завжди оціночне судження. Тому що важко оцінити: Прилетіло у станцію Х чи підстанцію У. Яким чином відсоток пошкоджень виводити? Один розбитий трансформатор – це еквівалент скількох вимикачів, турбін, генераторів чи розбитих машзалів? Моя оцінка – десь 50% енергосистеми зруйновано або пошкоджено. Але це все одно лише оцінка, яка просто дає уявлення про масштаби трагедії.

– Скільки станцій було ушкоджено? Чи це теж закрита інформація?

– Ми давали цю інформацію. Це всі великі блочні ТЕЦ – в Києві, Харкові. І всі великі гідроелектростанції та теплоелектростанції були пошкоджені. Деякі зруйновані ще під час першої хвилі наступу. Деякі розташовані на тимчасово окупованій території. Немає такої великої електростанції, яка б не була пошкоджена.

– А підстанції 750 кВ, 330 і 110?

– В більшості своїй вузлові магістральні підстанції були хоча би раз пошкоджені. Деякі були пошкоджені 20 разів.

– Ви вже можете сказати, що вони найбільше намагались вивести з ладу?

– Взагалі мета була виключити енергосистему надовго під час зими. Фактично, щоб міста, особливо великі, перетворились на крижані джунглі. Напевно, щоб спричинити такий рівень страждань, який створив би достатній тиск на уряд, щоб Україна почала переговори. Бо росія, вочевидь, вже давно оцінила свої шанси на полі бою. Фактично йдеться про те, що вони тероризували населення, спонукаючи країну до переговорів – такий от терористичний шантаж.

Щоб досягти цієї мети, вони пробували різні стратегії – комбінували удари по підстанціях, електростанціях таким чином, щоб систему розгойдати якнайсильніше. Вочевидь, вони дивились і оцінювали результат. І найбільш серйозних наслідків атаки досягли в листопаді – 15 та 23 листопада, з системною аварією і погашенням великої кількості споживачів. І після цього атаки мали вже значно більш обмежений вплив.

– А 16 грудня, тоді Київ теж довго був без світла?

– Довго могло не бути світла в окремому регіоні. Але у нас основна мета під час зими була, щоби вони не поклали енергосистему в цілому. Бо “шахіди” чи ракети конкретно цілили в інфраструктуру навколо великих міст. Тому що великі міста, якщо на них дивитися з точки зору енергетики – це такі гирі, які висять на тоненькій мотузці. Міста є нетто-споживачами – вони споживають більше ніж виробляють. Тому вони живляться з мережі навколо них. І по цій мережі росіяни і намагались влучати, щоб в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Харкові були проблеми з енергопостачанням.

Могло бути так, що по всій країні є якийсь дефіцит і режим відключень 4:4, а в конкретній локації відключення 2:8 чи 2:6. І треба було відновлювати підстанції, мережу, щоб це місто мало такий же режим живлення як і вся країна.

– А вони намагались якщо не пошкодити АЕС, то зробити так, щоб вони не працювали?

– Так, намагались. Одним з напрямків реалізації російської стратегії було зробити так, щоб не можна було видати потужність з великих електростанцій, зокрема з атомних. Безпосередньо по АЕС не стріляли (окрім ЗАЕС), але по цілях ми бачимо, що вони намагались вивести з роботи всю потужість атомних, тело- і гідростанцій.

Ворог також бив по підстанціях. І за моїми оцінками, 60-70% всіх пошкоджень припадає саме на високовольтні підстанції.

– Так можна вважати, що в якийсь момент у нас був блекаут?

– Того блекауту, якого вони намагались досягти, щоб вся система погасла, – не було. . Навіть після найтяжчого пошкодження 23 листопада ми систему “зшили” за кілька годин.

– На початку року проводились заміри, скільки електроенергії використовує населення. Наскільки ефективним було це дослідження і які результати воно вам дало?

– Взагалі структура споживання дуже змінилась після повномасштабного вторгнення. Ясно, що в прифронтових областях різке падіння споживання, тому що люди виїжджали. В областях, які були осередками індустрії, свої тренди – багато підприємств або сильно знизили обсяги виробництва, або зупинились. В західних областях свої тенденції – туди релокувались тисячі людей, і споживання виросло при загальному падінні по країні на 30%.

-А Київ?

-В Києві, я думаю, що ми зайшли в опалювальний сезон зі споживанням, яке хоч і знизилось, то точно менше ніж по всій Україні. Зазвичай Київ як агломерація споживав до 1,7-2 гігават взимку. Зараз, думаю, споживання знизилось на 5-10%. За підсумками цієї зими ми побачили досить суттєве зростання споживання в Києві. Перед новорічними святами доволі багато людей повернулись зимувати в місті. Ми навіть з місцевою владою і урядом планували оперативний початок опалювального сезону, щоб запустити не лише опалення, але й теплоелектроцентралі, які виробляють електроенергію на газу. І ми чітко побачили, що споживання столиці наближається до тих показників, які були до вторгнення.

– А в цілому ви кажете, що по країні падіння на 30%?

– Це те падіння, яке ми спостерігали з квітня по жовтень-листопад. А потім це вже перетворились на оцінки, бо ти ж достеменно не знаєш, скільки б люди споживали без відключень.

– Я б хотів повернутись до питання підстанцій. Були ідеї ховати певне мережеве обладнання під землю? Скажіть, чи реально це і чи ви це робите?

– І розказати, де ховаємо, і як туди пройти? (сміється). Дивіться, це реально, технічні рішення опрацьовуються. Взагалі ми в енергетиці зараз робимо дві речі – готуємось до наступної зими: відновлюємо генерацію, накопичуємо запас матеріалів, обладнання, спецтехніки. І друге – займаємось захистом об’єктів. Не тимчасовим, а більш стаціонарним. Ми хочемо мінімізувати потенційні наслідки військових атак на енергетичну інфраструктуру. В будь-якій країні світу енергосистема – це найболючіше місце, тому що без неї не працює жодна інша інфраструктура. І, думаю, що ми будемо піонерами в питанні технічних рішень по захисту енергетичних об’єктів.

– Давайте повернемось на рік назад, ми буквально в перші дні війни приєднались в тестовому режимі до ENTSO-Е. Ясно, що нас всі попереджали про загрози війни, але чи проговорювались тоді загрози для енергетики. І чи вплинув цей фактор на швидкість реалізації приєднання?

– Почнемо з того, що ми 5 років працювали над цим великим геополітичним проєктом – від’єднання нашої енергосистеми від росії та її інтеграція до європейської континентальної мережі…

– Правда, паралельного дехто дуже хотів сидіти на білоруській електроенергії.

– Хтось хотів сидіти на білоруській електроенергії. А хтось казав нам,що це ніколи це не вдасться…

– Це наші чи іноземці?

– В Україні багато було експертів, депутатів, експолітиків і діючих, які публічно переконували суспільство, що Укренерго ставить якісь нереальні цілі. Багато хто з тих людей, які зараз кажуть, що “е-ге-гей, давно пора було це зробити”, проґавили цей шанс, коли вони працювали в енергетиці та в уряді, в 2005-2006 роках, також у наступних роках. Вони розказували, що це коштуватиме десятки мільярдів доларів, і українська енергосистема не пристосована до об’єднання з європейською. Тому треба робити якісь “енергомости” з Європою, якісь рішення про вставки постійного струму, розвивати “острів Бурштинської ТЕС”, а не посягати на високе.

В цей час ми цей проєкт синхронізації дуже довго тримали під радарами, щодня над ним працювали. Підозрюю, що навіть росіяни проґавили той момент, коли цей потяг став на ті рейки, де його вже не можна було зупинити. І, коли вони накопичили у 2021 році багато військ на кордоні, і всі побачили ризики вторгнення, ми вже були на тій стадії, коли ми збудували всі необхідні підстанції, лінії електропередачі для від’єднання від росії, коли були модернізовані електростанції та мережі, щоб наша енергосистема могла балансуватися і не створювати європейській системі проблем. Ми також пройшли у 2019-2021 роках масштабні тестування українських теплових та гідроелектростанцій, і отримали позитивні оцінки від наших партнерів з ENTSO-E. В 2022 році за планом нам залишалося пройти останні два тести в режимі реального часу. Для цього ми повинні були взимку та влітку від’єднатись від російської і білоруської систем, і три дні разом з Молдовою продемонструвати стабільну роботу в так званому “острівному” або автономному режимі. У енергетиків такий режим роботи називається ізольованим. Він був необхідний для того, щоб зібрати деякі параметри роботи нашої енергосистеми і при цьому, щоб на ці показники не впливали енергосистеми сусідів, ну і щоб ми показали роботу як працює система без підтримки з їхньої сторони. Перший зимовий тест був призначений на 24 лютого. Ми мали пропрацювати “в ізоляції” до 27 лютого.

23 лютого ми почали лінія за лінією від’єднуватись від Білорусі, росії, а також відєднувати “острів Бурштинської ТЕС” від енергосистеми Європи. Росіяни звісно знали про цей тест. Останню найпотужнішу лінію ми від’єднали від росії о 01:32 24 лютого.

– Це було співпадіння?

– Важко сказати… Ми не знали про вторгнення…

– Але ж вони то знали… Вони спеціально підгадали, коли ми в ізольованому режимі? Чи вони підганяли дату вторгнення під цей тест, адже спершу казали про початок 16 лютого.

– Не можу сказати. Коли обирались дати цього тесту, вона була відома всім сторонам – і європейцям, і росіянам, всі її мали погодити. І якщо щось і підганяли, то це дату тесту під дату вторгнення, а не навпаки.

– Що було б, якби ми не від’єднались?

– З енергетичної точки зору ми би були по суті повністю в руках росіян з самого першого дня. І якби ми не від’єднались і не були готові працювати автономно, то вони би могли би робити ці від’єднання поза нашим контролем.

– Тобто такі собі контрольовані Росією блекаути?

– Так, вони могли б робити такі контрольовані блекаути ще в кінці лютого минулого року.

– То зараз енергосистема України та ЄС це одна система, чи це все ще різні системи?

– Так, ми зараз одна енергосистема. Ми приєдналися до європейської енергосистеми ENTSO-E 16 березня 2022, пропрацювавши три тижні в надважких умовах в ізоляції під час вторгнення. Коли ти в єдиному енергооб’єднанні з Європою, то якщо щось стається в Україні, ми можемо розраховувати на негайну підтримку технічним перетоком електроенергії від сусідів. Так саме і сусіди можуть розраховувати на підтримку від нас. Це постійно відбувається. В кожну секунду часу всі європейські країни, включаючи Україну, балансують одна-одну.

Якщо б під час ракетних обстрілів, коли вибивали енергоблоки з системи, енергосистема України була б ізольована, то нам би потрібно було б шукати звідкись додаткові потужності, щоб швидко підхопити той об’єм електроенергії, який ми втратили і це треба робити за секунди. Якщо споживання електроенергії більше за генерацію (і навпаки), то частота змінюється і система може зколапсувати. Просто буде блекаут.

Так ось, коли у нас під час обстрілів стається влучання в енергообєкт чи аварія, то нам баланс допомагає тримати вся Європа, енергосистема якої в 20 разів більша, ніж українська.

– І це найбільша в світі енергосистема?

– Так! Це найбільша машина, яку коли-небудь побудувало людство. Вона складається з мільярдів елементів, і кожен побутовий прилад в наших домівках, чи обладнання на підприємствах, є елементами цієї системи.

– Чи зможе Україна відновити комерційний експорт електроенергії навесні?

– Лише за умови, коли будемо бачити, що гарантовано покриваємо внутрішнє споживання. Ця стабільність, яка формує в головах споживачів думку: “що раз світло є, то все нормально”, вона є умовною. За розеткою картинка інша: розбиті електростанції і підстанції, питання балансування енергосистеми.

– Заміна ламп розжарювання на енергоощадні, це раціональний проект, чи більш емоційний?

– Це ідея, яка давно назріла. Заміна ламп дійсно вплине на обсяги споживання електроенергії. Наразі обміняно 10 млн ламп з 50 млн. Лампа розжарювання може споживати 60 Вт, а ЛЕД-лампа — 8-10 Вт. Різницю в 50 Вт множимо на 10 млн ламп і отримуємо економію в 500 МВт. Вони не всі одночасно будуть включені, і не всі лампи будуть одночасно використовуватися, але навіть якщо взяти коефіцієнт ефективності від заміни 0,3 (або 30%), то отримаєте середньостатистичний енергоблок великої ТЕС.

– То щоб отримати економію обсягом виробництва в один енергоблок АЕС потрібно обміняти 30 млн ламп?

– Це дуже приблизно. Але я думаю, що для цього знадобиться обмін всіх 50 млн ламп. І цей ефект буде найбільш відчутний тільки у вечірні години. Але саме у вечірні години енергосистемі потрібна найбільша підтримка.

– Наскільки нам допоміг імпорт електроенергії з ЄС?

– Імпорт допоміг промисловості в січні та лютому 2023 року виробляти продукцію і зберегти робочі місця. Зокрема в дніпровсько-запорізькому енерговузлі, де металургійні гіганти отримали можливість імпортувати електроенергію та працювати. Але не будемо забувати про фізичні перетоки електроенергії. Через незнання їхньої природи народжувалися міфи про експорт української електроенергії під час обмежень споживачів. Коли наприклад в Хорватії відбувається відключення енергоблоку, чи стається обрив лінії, то ця потужність автоматично компенсується з інших країн. Це робиться без людського втручання. Один з моїх улюблених прикладів Румунія, де на півдні може генеруватися досить багато електроенергії, але на півночі більше споживання. Але мережі Румунії не дають можливість напряму передати електроенергію з півдня на північ. Тоді ця електроенергія іде кругом через Молдову, Україну, Угорщину і потрапляє на північ Румунії. Це кільцевий переток. І коли якийсь “експерт” розповідає нам: “Дивіться, експорт з України в Угорщину був 50 МВт, коли у нас відключають споживачів”. Але при цьому він не каже, що такі ж самі 50 МВт нам зайшли з Румунії через Молдову, то це і є та маніпуляція про експорт електроенергії, яка розганялася в рамках інформаційно-психологічної операції.

– Влітку варто очікувати відновлення введення графіків відключень споживачів, коли на повну запрацюють кондиціонери, холодильники і водночас деякі енергоблоки станцій вийдуть на ремонти?

– Літо – це пора, коли планово ремонтуються всі електростанції. Водночас це пора, коли зростає споживання порівняно з весною. Цей період буде для нас певним викликом.–

– Певні “експерти” уже нам прогнозують відключення електроенергії влітку…

– Будь-які оцінки, яким може бути баланс енергосистеми влітку мають умовний зв’язок з реальністю. Адже краще за диспетчерів Укренерго ніхто не знає, що буде в системі, які песимістичні та оптимістичні сценарії будуть мати місце, окрім ще голови правління і обмеженого кола осіб.

– А зараз ви вже знаєте, чого очікувати?

– Ми вважаємо, що є можливість пройти без відключень. Але гарантій в умовах можливих ракетних обстрілів та за відсутності жодної цілої ГЕС давати ніхто не може. Якщо у нас буде дефіцит в енергосистемі, то імпорт – це те звідки ми можемо взяти додатковий ресурс.

– Угорщина намагається блокувати імпорт електроенергії в Україну, або експорт?

– Нам точно є куди покращувати взаємодію з нашими угорськими партнерами. Угорський оператор був єдиним оператором, який влітку 2022 року відмовився розглядати імпорт електроенергії з України. При цьому для Угорщини українська електроенергія є найдешевшою. Ще до синхронізації енергосистем, коли відбувався ремонт на лінії передачі Україна-Угорщина, ціни на угорському ринку піднімались на 30%. А минулого літа ми отримали можливість експортувати в Польщу, Румунію, Словаччину та Молдову, але тільки не в Угорщину.

– Минулого року дохід Укренерго від продажу доступу до міждержавних ліній електропередачі за кілька місяців становив кілька мільярдів гривень. ЗМІ повідомляли, що через притік великого обсягу грошей були спроби змістити вас з посади, з’явився аудит вашої роботи. Як зараз ситуація?

– Ми до аудитів ставимося з дуже великим пієтетом, радістю та готовністю. Єдине наше побажання, щоб ці аудити виконувалися в об’єктивний спосіб. А що стосується зміщення мене з посади, то у нас не було жодного формального кроку з боку наглядової ради, яка є тим органом, який може звільняти та призначати керівника.

– Чи збільшить підвищення тарифів на електроенергію для населення запас потужності енергосистеми?

– Зміна тарифів на електроенергію для населення обраховується НКРЕКП, розглядається в профільному міністерстві і на засіданні Кабінету міністрів. Оскільки це максимально чутливе питання, то я своїми коментарями не буду заважати колегам виконувати цю роботу. Але, без відносно тарифів для населення, в будь-якому випадку фінансовий ресурс для відновлення пошкоджених підстанцій та електростанцій потрібен. Ми говоримо про мільярди гривень. Ми в Укренерго маємо розуміння, як ми будемо готувати всю свою інфраструктуру до наступної зими. Але у нас є достатній фінансовий ресурс завдяки зовнішньому фінансуванню як від міжнародних банків, так і від деяких урядів. За рахунок цього фінансового ресурсу ми зможемо закупити достатньо обладнання і матеріалів, щоб закрити свої потреби. Минулого року ми мобілізували сотні мільйонів євро, і третина з них — це гранти. Не всі компанії мають таку можливість, і енергосектор точно потребує і потребуватиме додаткового фінансування.

– Укренерго заявило, що визначило оптимальні точки приєднання до електромережі газових станцій в Україні, щодо яких може бути реалізовано 20-25 проєктів. Це просто ваша готовність, чи є вже готові проекти?

– Ми визначили місця, де найбільш доцільно розмістити ту чи іншу генерацію. Це не тільки газова генерація, там є і системи накопичення енергії та інші види електростанцій. Куди їх ставити — розуміння є. Також є розуміння, що ставити. Укренерго, як оператор, відповідальний за інженерію майбутньої енергосистеми. Ми робимо моделювання, яке показує як будувати енергосистему, якою має бути її структура з точки зору генерації. Щоб вона гарантовано покривала споживання і була економічно найдешевшою для споживача. У нас є спеціалізований софт, де ми моделюємо кожну годину наступних 10 років. Ця модель сама обирає ті технології і види електростанцій, які треба побудувати, а які потрібно закрити. Фактично будує конкретну структуру генерацію. Наприклад старі вугільні електростанції мають бути замінені на мікс нових електростанцій. Це і додаткова атомна генерація, ВЕС та СЕС, системи накопичення електроенергії. Але, щоб прийняти в систему більше зеленої генерації, нам потрібно більше балансуючої потужності, а це газова генерація та електростанції на біомасі, або на біогазі. Фінальне бачення цього міксу дасть розуміння, що треба побудувати протягом десяти років і яку генерацію в конкретний рік. Як тільки ця робота буде завершена і всі погодяться з оптимальним бачення цього міксу (Міненерго, НКРЕКП, уряд), у нас буде інвестиційний кейс для наших західних партнерів.

– А технологія малих модульних атомних реакторів розглядається як перспективна для України? Вони зараз десь уже є взагалі?

– Перші зразки будуть побудовані в 2025-2027 роках в США та ЄС. Ми із зацікавленням дивимось на ці технології, адже вони дешевші і можуть маневрувати. Поки що у світі немає жодного ММР, який був би прийнятий в експлуатацію.