Дилема Зеленського: блекаут чи підвищення тарифів

Оновлений енергетичний баланс-2020 – висока плата за енергетичний безлад

Новопризначена виконувачка обов’язків міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Ольга Буславець зробила перший крок для подолання масштабної кризи в електроенергетиці. Нова керівниця відомства оновила Прогнозний баланс електроенергії на 2020 рік. Скорегований документ передбачає пропорційне зниження виробництва електроенергії для теплових, гідро- та атомних електростанцій у порівнянні з попередньою редакцією балансу. Також переглянуто прогнозне зростання генерації з відновлюваних джерел енергії, йдеться в статті на сайті «Главком».

Що змінилось у енергобалансі-2020

• Атомна генерація знижується на 8,6% – до 73,7 млрд кВт-год,
• Теплова – на 7,7% до 38,872 млрд кВт-год,
• ГЕС – на 4,8% до 4,846 млрд кВт-год.

До таких непопулярних дій зумовлює скорочення попиту на електроенергію через падіння економіки в період пандемії. Значне скорочення виробництва найдешевшої атомної генерації, безумовно, призведе до зростання цін та електроенергію. Але «в умовах падіння попиту енергоблоки АЕС не можуть працювати з максимальним постійним навантаженням протягом усієї доби», – пояснюють в Мінекоенерго. Проблема в тому, що атомна енергетика надійно працює лише в базовому, тобто незмінному режимі навантажень. Але через падіння споживання останнім часом диспетчери «Укренерго» змушені розвантажувати ядерні блоки вночі та у вихідні дні, що вкрай небезпечно. Тому «Енергоатом» та «Укренерго» начебто самі запропонували оптимальні режими роботи задля безпечної роботи ядерних енергоблоків. Період вимушеного простою планується використати для проведення планових ремонтів енергоблоків АЕС.

Звісно, що скорочення виробництва електроенергії зумовить падіння доходів конкуруючих між собою генеруючих компаній, тому далеко не всі схвально оцінили хоч і скореговане, але все ж таки зростання «зеленої» генерації. Але про це пізніше.

У Мінекоенерго запевняють, що оновлений баланс забезпечить відновлення надійної і збалансованої роботи всієї енергосистеми і завантаження вугільної галузі. Інакше широкомасштабна криза може спричинити повний розвал енергосистеми – так званий блекаут (blackout). Щоб цього не сталося, в державі повинен бути прогнозний енергетичний баланс – документ, в якому визначені обсяги виробництва і споживання електроенергії. Спочатку «Укренерго» розробляє перспективний баланс на рік, але потім він має корегуватися кожного місяця, адже наперед важко спрогнозувати споживання електроенергії всією країною. До прикладу, ніхто не міг спрогнозувати атаку коронавірусу чи надзвичайно теплу зиму і різке скорочення енергоспоживання.

Позитивно, але із певними застереженнями, оцінив появу оновленого балансу колишній міністр енергетики Юрій Продан:

«З’явився прогнозний баланс електроенергії України на цей рік… Це рішення, як засіб для стабільного функціонування електроенергетики, безумовно, є вірним і необхідними. Однак, виникає багато запитань щодо обсягів виробництва, встановлених у балансі. Не виникає заперечень лише нульовий показник імпорту електроенергії з Росії та Білорусі», – сказав ексміністр. Він закликав до рішучих дій «адептів ринку, тієї ж теплової генерації (в першу чергу ДТЕК) і «Енергоатом» та інших реформаторів щодо жорсткого адміністративного втручання в роботу «найбільш передового» ринку електроенергії».

Вираз «найбільш передового» слід трактувати, як іронічну оцінку роботи нової моделі енергоринку. Більш прямолінійно Юрій Продан нещодавно висловився на сторінках «Главкома». Ексміністр озвучив свою пропозицію про необхідність запровадження досить жорстких заходів – до повної зупинки нової моделі енергоринку та введення ручного управління в галузі. Щоб рішення не були хаотичними, колишній урядовець радив створити антикризовий штаб на чолі вже навіть не з міністром, а з енергетичним віце-прем’єром. Такий штаб вже створили, правда, на чолі з прем’єром. Не виключено, що з часом запровадять і жорстке – читай «ручне» – регулювання, адже криза набула таких розмахів, що вже й недалеко до сюжету «Україна в пітьмі».

Енергобаланс та інтриги навколо нього…

Скорегований баланс зумовив неоднозначну реакцію різних політичних сил. Ольгу Буславець відразу ж звинуватили в наданні переваги інтересам теплової генерації, значна частина якої належить приватній компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Суть звинувачень полягає в тому, що нібито за рахунок скорочення виробництва електроенергії атомними електростанціями збільшиться завантаження теплової генерації. Проте це твердження абсолютно хибне, адже в оновленому документі прогнозується частка АЕС у загальному енергобалансі в обсязі 73,7 млрд кВт-год, тоді як тепловим електростанціям відведено виробляти майже вдвічі менше – 38,9 млрд кВт-год.

А от скореговане виробництво більш дорогої «зеленої» електроенергії зросте на 4,9% – до 11,4 млрд кВт-год. І це не дивно, адже за останній рік виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії зросло вдвічі – з 2,6 млрд кВт-год до 5,5 млрд кВт-год, але через брак коштів на енергоринку борги державного підприємства «Гарантований покупець» перед виробниками із відновлюваних джерел енергії становлять 4,5 млрд грн. Якщо ж обмежувати виробників з відновлюваних джерел, то відповідно до закону про альтернативну енергетику доведеться сплачувати мільярди гривень власникам станцій за «недовідпущену» електроенергію. Вже не перший рік уряд і парламент намагається скасувати провальні законодавчі ініціативи минулих років.

ЗМІ писали про те, що влада готується суттєво скоротити держпідтримку розвитку відновлюваних джерел енергії, гарантовану раніше ухваленим законом. У Кабміні обговорюють декілька варіантів того, як це зробити. Але такий підхід може зупинити потік інвестицій в країну і спричинити низку судових позовів з боку бізнесу, який за останні три роки вклав $3 млрд у розвиток «зеленої» енергетики через зміну правил.

Депутат Герус проти…

Запущений 1 липня 2019 року новий енергоринок передбачав вільне формування цін на електроенергію та вугілля. Але вже з серпня державний регулятор (НКРЕКП) запровадив цінові обмеження на електроенергію – граничні ціни на ринку «на добу наперед» та інших сегментах ринку.

Потім були запровадженні обмеження, відповідно до яких ДП «Гарантований покупець» продає споживачам майже всю атомну та «зелену» електроенергію. А ще – завдяки змінам до законодавства за ініціативою народного депутата Андрія Геруса з жовтня минулого року були відкриті шлюзи для збільшення імпорту електроенергії з Росії та Білорусії, тоді як в Україні створився профіцит власної електроенергії, що й призвело потім до зупинки енергоблоків ТЕС та вугільних підприємств. Андрія Геруса через це звинуватили в лобіюванні інтересів мільярдера Коломойського, адже саме його фірма кого почала імпортувати дешевшу елекроенергію з країни-агресора.

Постачання російської електроенергії було зупинене в розпал воєнних дій у 2015 році, але з 1 жовтня 2019 року торгівля відновилась. Поставки російської електроенергії в Україну почали здійснювати за прямим контрактом між російською компанією «Інтер РАО ЄЕС» з «Юнайтед Енерджі», наближеною до олігарха Ігоря Коломойського. Імпорт з країни-агресора став можливим завдяки ухваленню новим парламентом поправки до закону «Про ринок електроенергії». Вона відкрила ширші можливості для імпорту електроенергії з країн, що не є членами Енергетичного співтовариства Євросоюзу.Імпорт електроенергії з Росії і Білорусі в опалювальний сезон 2019-2020 років становив 914 млн кВт-год, з країн ЄС – 2,4 млрд кВт-год. З 1 березня 2020 року російський імпорт повністю припинили.

Тепер Андрій Герус через Фейсбук запевняє, що зупинка російського імпорту нібито ніякого позитиву для шахт не дала. А от виробники, що збувають свій струм за «зеленим» тарифом створюють все більший вплив на систему. Вони витискають із роботи вугільні та атомні електростанції, а також створюють фінансовий дефіцит на ринку, забираючи все більше грошей за «зеленим» тарифом. «А сонця з кожним днем стає все більше», – стверджує Андрій Герус і нагадує, що «сонячні електростанції належать тому ж власнику, якому належать і найбільші вугільні шахти», тобто, Ахметову.

Герус піддає різкій критиці диспетчерів «Укренерго» і закликає їх якомога більше обмежувати виробників «зеленої» електроенергії: «Раніше, на вихідні 4-5 квітня, 11-12 квітня і 19 квітня обмеження стосувалися, як атомних блоків (продають електроенергію по 70 копійок за КВт-год), так і виробників за «зеленим» тарифом (продають по 4-5 грн за КВт-год). А в останні вихідні квітня всі обмеження поклали лише на «Енергоатом» – вперше за цей місяць».
Хаос на енергетичному ринку

Забезпечувати пільгову ціну населенню уряд зобов’язав державні підприємства «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Вони відповідно до покладених спеціальних обов’язків (ПСО) продають велику частку своєї електроенергії за пільговими цінами ДП «Гарантований покупець». «Енергоатому» взагалі доводиться задешево віддавати майже 90% від обсягу виробленої електроенергії , «Укргідроенерго» – 35%. Через наявність різних цін, на ринку почали орудувати спекулянти – на початку цього року Служба безпеки України викрила махінацію учасників енергоринку на суму понад 2,8 млрд грн. Гроші привласнили постачальники універсальних послуг – компанії, що були виділені зі складу колишніх 25 обленерго, на які уряд поклав функції постачати електроенергії населенню за пільговими цінами.

В результаті адміністративного тиску, на ринку почалися хаотичні процеси, зокрема, ціна електроенергії на ринку на добу наперед 11 квітня впала до 60 коп за кВт-год – це покриває лише половину собівартості теплової генерації. Тому на кінець квітня ТЕС і ТЕЦ заборгували перед шахтами понад 3 млрд грн. Видобуте на українських шахтах вугілля стало непотрібним – на складах ТЕС накопичилося майже 3 млн т.

У створенні кризи стали звинувачувати ініціатора російського імпорту електроенергії Андрія Геруса. На 1 квітня повністю зупинені приватні шахти «ДТЕК Добропіллявугілля» та «ДТЕК Павлоградвугілля», шахта «Білозірська». Більшість державних шахт також знаходяться у вимушеному простої. Цілком очевидно, що вирішення шахтарських проблем залежить від налагодження стабільної роботи теплових електростанцій. На 1 квітня компанії «Центренерго» та «Донбасенерго» заборгували за вугілля понад 3,5 млрд грн. Вирулити з патової ситуації Мінекоенерго планує з допомогою вище згаданого скорегованого енергетичного балансу, в якому визначені режими роботи ТЕС, а також скорегована ремонтна програма АЕС під час простою енергоблоків. Звісно, що восени потреба в електроенергії почне зростати, тому й атомні енергоблоки знову будуть завантажені.

За даними Мінекоенерго, в 2019 році видобуток вугілля впав на 6,5% порівняно з 2018 роком – до 31,2 млн т. Видобуток державних шахт скоротився на 16% – до 3,6 млн т. На шахтах ДТЕК видобуток скоротився на 7,1% – до 22,4 млн т.
За перші 3 місяці 2020 року державні шахти скоротили видобуток на 34% – до 630 тис т. Видобуток на шахтах ДТЕК впав на 1,5% – до 5,7 млн т.

Мінекоенерго

В перспективі Мінекоенерго належить визначитися, скільки державних шахт потрібно Україні та якою має бути структура генеруючих потужностей

Борговий зашморг

Закінчиться карантин, почнуть працювати підприємства, а відтак виникне потреба у нарощуванні виробництва електроенергії. Традиційно вже у травні енергетики починають готуватися до наступного осінньо-зимового навантаження, а тому так важливо зберегти всі наявні в Україні генеруючі потужності. Тому й виникла гостра потреба збалансування галузі. З цією метою щомісяця має затверджуватися баланс виробництва електроенергії, де кожна компанія буде мати мінімально необхідний обсяг виробництва з граничними економічно обґрунтованими цінами. Тобто кожна станція за рахунок реалізації свого товару повинна отримати достатнє мінімальне фінансування.

Якщо ж уряд та міністерство не справляться з поставленими задачами, результат може бути плачевним через подальше зростання заборгованості всіх підприємств галузі. Зокрема дефіцит коштів «Енергоатома» може зрости до 13 млрд грн; заборгованість ДП «Гарантований покупець» – до понад 26 млрд грн; збитки ТЕС складуть 12,3 млрд грн. А відтак, у травні прогнозується закриття шести ТЕС на невизначений термін. Дефіцит коштів вуглевидобувних підприємств сягне 13,3 млрд грн, тому вже в травні-червні не виключена повна зупинка всіх шахт.

Щоб уникнути такого сценарію й був переглянутий та скорегований прогнозний баланс, а імпорт електроенергії з Росії та Білорусі зупинений. Найближчим часом уряд має ухвалити пакет антикризових заходів, завдяки яким будуть скасовані цінові обмеження на різних сегментах нової моделі ринку, завдяки чому планується нормалізувати фінансові розрахунки між учасниками ринку.

Уряд також сподівається на добровільну відмову (в обмін на певні преференції з боку уряду) власників «зеленої» генерації від високих «зелених» тарифів: для сонячних електростанцій – знизити на 10%, вітрових – на 5%. Планується також запровадити обмеження на будівництво нових сонячних та вітрових електростанцій.

Для вирішення старих боргових проблем Верховна Рада 30 квітня прийняла за основу законопроект №2386 «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості (загальна сума боргу – 31 млрд грн), що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» в попередні роки.

Найболючішим стане перегляд тарифу на електроенергію для населення. Не може тривати вічно ситуація, коли пільгову ціну населенню уряд зобов’язав забезпечувати державні підприємства «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Саме вони зазнають найбільших збитків, адже позбавлені можливості продавати більшу частину свого товару на енергоринку.

Планується також запровадити ринковий тариф для абонентів, які споживають понад 500 кВт-год на місяць. Цілком зрозуміло, що зростання тарифу для населення зумовить потужну хвилю обурення, але іншого виходу у влади, яка обіцяла зниження тарифів, за іронією долі немає. Інакше – блекаут.

Наталка Прудка