«Становище відчайдушне». У «Газпромі» не знають, куди подіти 60 мільярдів кубометрів непроданого газу
Після втрати європейського ринку та провалу спроб укласти новий контракт із Китаєм «Газпром» накопичив надлишки газу на десятки мільярдів кубометрів, і влада намагається зрозуміти, як їм можна знайти застосування, повідомляє Reuters з посиланням на російських чиновників та топменеджерів компанії.
Минулого року видобуток «Газпрому» склав 416,19 млрд кубометрів, з яких лише 355,23 млрд вдалося продати на зовнішньому та внутрішньому ринках. У результаті у «Газпрому» залишилось близько 60 млрд кубометрів нереалізованого газу — обсяг, співмірний із річним видобутком деяких газовидобувних країн (55 млрд кубометрів в ОАЕ) і втричі перевищує річне споживання, наприклад, у Польщі (20 млрд кубів).
Ситуація в північних регіонах, де розташовані родовища «Газпрому», наближається до критичної точки. Раніше пів мільярда кубометрів газу щодня перекачувалося трубопроводами до Європи, а тепер цього експорту немає, і «дуже нагально стоїть питання, що з цим газом робити», заявив на ПМЕФ-2025 голова Мінсхідрозвитку Олексій Чекунков.
За його словами, одним із варіантів може бути використання газу для виробництва електроенергії під індустрію штучного інтелекту та блокчейну. Але в Міністерстві енергетики вважають такий проєкт нерентабельним: для дата-центрів газ є занадто дорогим джерелом енергії, заявив на ПМЕФ заступник голови відомства Павло Сорокін. На його думку, надлишковий газ «Газпрому» слід спрямувати на підтримку вугільної промисловості. «Ми можемо будувати (газові) електростанції біля (вугільних) шахт», — запропонував Сорокін.
Маючи найбільші у світі запаси газу, «Газпром» залишився без можливості його продавати. І становище компанії є «відчайдушним», вважає експерт з нафтово-газового ринку Михайло Крутихін.
Експорт до Європи, що досягав на піку 200 млрд кубометрів на рік, тепер ледве перевищує 30 млрд кубів і тримається на мінімальному рівні з другої половини 1970-х. Газопровід «Сила Сибіру» навіть після виходу на проєктну потужність (38 млрд кубометрів) компенсує лише п’яту частину втрачених обсягів. Роки перемовин із Китаєм про новий газовий контракт так і не дали результату, а слідом провалився проєкт газового хабу в Туреччині.
«Загальна картина складається не на користь „Газпрому“, — констатує Крутихін. — Колосальні запаси газу не вдається монетизувати. Довіри до надійності цього постачальника немає ні в кого. А якщо дивом щось і вийде з китайцями, то доходи від поставок не окуплять ні будівництва газотранспортної інфраструктури, ні навіть операційних витрат на видобуток і транспортування газу».