Рівненська АЕС

Рівненська АЕС – Рівненська атомна електростанція (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213). Два енергоблоки з такими реакторами введено в експлуатацію у 1980 і 1981 роках, а третій, з реактором ВВЕР-1000, – у 1986-му. Розташована на північному заході Рівненської області біля міста-супутника Вараш, є відокремленим підрозділом НАЕК «Енергоатом».

Початок будівництва – 1973 р.
Пуск першого енергоблока – 1980 р.
Кількість енергоблоків – 4
Тип реактора – ВВЕР-440 (перший і другий блоки), ВВЕР-1000 (третій і четвертий)
Сумарна потужність – 2835 МВт

У 1990 р. спорудження енергопотужностей станції припинено постановою Верховної Ради України «Про мораторій на будівництво нових АЕС». Роботи відновлено у 1993-му, а пуск четвертого блоку РАЕС відбувся у жовтні 2004 р. У квітні 2006 енергоблок № 4 РАЕС прийнято до промислової експлуатації.

Читайте: Україна та США розглядають співпрацю у добудові Хмельницької АЕС

Після пуску четвертого реактору щорічне виробництво електроенергії на станції перевищує 17 млрд. кВтг.

Оператором усіх чотирьох діючих АЕС України є “Енергоатом”. Експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.