Держаудитслужба: ситуація в “Нафтогазі” виглядає як рейдерське захоплення
Попередня перевірка у 2020 році, яку також намагалися не пустити в “Нафтогаз”, згодом виявила відсутність належного й ефективного контролю за фінансовою дисципліною.
Ревізори Держаудитслужби не можуть потрапити з перевіркою до НАК “Нафтогаз України”, на поточному етапі – через позицію наглядової ради компанії. Про це заявив голова Державної аудиторської служби України Геннадій Пліс.
“Чому держава не може перевірити, як розпоряджаються її власністю, мені абсолютно не зрозуміло. Поки це виглядає як рейдерське захоплення держвласності”, – зазначив керівник Держаудитслужби.
За словами Пліса, якщо раніше проти перевірки заперечували ще й в Мінекономіки, то на сьогодні перепоною є позиція наглядової ради компанії.
“Я бачу готовність Юрія Вітренка, але не розумію позиції наглядової ради. Раніше ще була окрема думка Мінекономіки, але після заміни міністра сподіваємося й на іншу позицію відомства. Поки що це не допомагає нам просунутися і зрозуміти, що ж відбувається на підприємстві та наскільки ефективно використовують держресурси”, – наголосив він.
Голова Держаудитслужби констатував розбіжності між керівником “Нафтогазу” Юрієм Вітренком та наглядовою радою.
“Від нового керівника немає протидії, він готовий надати нам доступ, але є ще наглядова рада, яка, можливо, не має спільного бачення з новим керівництвом. На сьогодні у нас усе ще немає погодження про перевірку “Нафтогазу””, – додав Пліс.
За його словами, попередня перевірка, яку також не пускали в “Нафтогаз”, (була проведена у 2020 році, – ред.), згодом виявила відсутність належного й ефективного контролю за фінансовою дисципліною. Ревізори також установили, що сума відрахувань до державного бюджету в частині сплати дивідендів (на момент перевірки – обсягом 75 млрд грн, – ред.) могла бути більшою, якби в “Нафтогазі” діяла ефективна система сплати дивідендів.
“Усередині компанії дві підструктури: одна – суперприбуткова, а друга – збиткова. Держпідприємства мають спрямовувати 90% прибутків до державної скарбниці. Отже, збиткове підприємство нічого не платить до бюджету, а прибуткове – переказує гроші. І яке ухвалив рішення менеджмент? Усе геніальне просте: скласти прибутки і збитки, консолідувати звітність і нічого не платити. Прибутки прибуткового підприємства перекривають збитками збиткового підприємства, загалом виходить нуль – платити в бюджет нічого. Запитання: чому держава має відповідати за діяльність збиткового підприємства?”, – наголосив Пліс.
Він зазначив, що прямого порушення закону в даному факті немає, але це неефективно для держави.
“Рішення менеджменту давало змогу залишати гроші у групі й не платити в бюджет. Держскарбниця втрачала кошти. Наглядова рада “Нафтогазу” могла ухвалити таке рішення, але я підкреслю: ідеться не про комерційну компанію, а про держпідприємство”, – пояснив він.
Нагадаємо, уряд наприкінці квітня звільнив голову правління НАК “Нафтогаз України” Андрія Коболєва. Своє рішення уряд пояснив незадовільними фінансовими результатами роботи компанії. Замість Коболєва уряд призначив Юрія Вітренка.
