Справа “Роттердам+”: як “Амстердам+” розвалює розслідування НАБУ і САП по вугіллю

Скоро рік, як в Україні працює новий ринок електроенергії, після якого перестала діяти формула “Роттердам+”. На її підставі розраховувалась ціна вугілля у тарифі теплової генерації.

За кілька років ця формула з подачі окремих політиків стала певним “символом корупції”. На критиці “Роттердам+” будувала виборчу кампанію і нинішня партія влади. Однак НАБУ і САП, які більше трьох років розслідували цю справу, так і не змогли знайти у формулі сліди зловживань і нібито надприбутків енергокомпаній.

До того ж Кабмін змінив формулу ціни на газ, вирішивши піти приблизно тим самим шляхом, як і НКРЕКП чотири роки тому, і прив’язав вартість блакитного палива до котирувань європейської біржі.

Про те, чим відрізняються “вугільна” формула від “газової” і чому застопорилося розслідування НАБУ і САП – пише Олександр Хищенко в РБК-Україна.

У січні 2020 року уряд, призначений нинішньою владою, затвердив формулу “Амстердам+”, але вже не для вугілля, а для газу. Кабмін прив’язав вартість газу до середньої ціни на паливо на Нідерландському хабі TTF на біржі Powernext/EEX.

За цією методикою середня арифметична ціна газу обчислюється з котирувань за 22 календарних дні на місяць поставки. Після чого до отриманої суми додається маржа постачальника (у “Нафтогазу” – 1,917%), вартість доставки в Україну (включаючи плату за вхід і витрати на транспортування по Україні), ПДВ (20%) та тариф газзбуту (2,5%).

Запроваджуючи цю методику, на той момент прем’єр-міністр Олексій Гончарук запевняв, що це конкурентний механізм ціноутворення на газ, у той час як раніше тарифи регулювалися державою “вручну”.

“Це буде прозора формула, за якою ціна буде розраховуватися щомісяця і відображати поточну ситуацію на ринку”, – говорили у січні в Мінекоенерго. З подібною риторикою виступали і автори “Роттердам+”, запроваджуючи цю формулу у 2016 році.

Довідка: “Роттердам+” – це методика формування ціни на вугілля для виробництва електроенергії тепловими електростанціями. Методику затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

Згідно з рішенням комісії, вартість вугілля розраховувалася за формулою “ціна вугілля в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен плюс вартість його доставки в Україну”. На цей крок довелося піти після того, як Україна через агресію РФ на Донбасі втратила доступ до шахт, на яких видобувається антрацитове вугілля, і почала закуповувати його на біржі в Нідерландах.

Ціна видобутого в Україні вугілля також розраховувалася на основі імпортного паритету. Після введення ринку електроенергії з 1 липня формула перестала діяти. Але, за оцінками галузевих експертів, якщо б ця методика продовжила застосовуватися, то вартість вугілля, як імпортного, так і того, що добувається в Україні, у 2019 році була б дешевшою, ніж вона була за фактом.

Вже більше трьох років Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розслідує дії членів НКРЕКП, які цю формулу затвердили. У жовтні 2018 року директор НАБУ Артем Ситник заявив з посиланням на звіт деяких експертів, які робили аналіз формули, що методика була застосована необгрунтовано.

А в серпні минулого року детективи НАБУ повідомили про підозру екс-керівнику регулятора Дмитру Вовку, який нині знаходиться не в Україні, і Володимиру Бутовському, який обіймав посаду начальника відділу управління енергоринку Нацкомісії.

У Бюро наполягають, що Вовк прийняв необґрунтоване регуляторний акт – ту саму формулу, і нібито цим створив умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на оптовий ринок, що завдалл державі збитків на 18,9 млрд гривень.

Втім, на думку експертів, якщо б у НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дійсно були вагомі докази зловживань, вони вже давно завершили розслідування.

Поки ж, як зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, принцип імпортного паритету, на якому базувалася формула, є європейською практикою.

Більш того, вже на початку цього року сам Артем Ситник визнав, що прийнята урядом формула розрахунку ціни на газ з прив’язкою до хабу TFF (“Амстердам +”) схожа з формулою “Роттердам+”.

В обох формулах в якості базової ціни дійсно використовуються європейські ціни на ринку в Нідерландах (TTF/ARA). Крім того, обидві формули включають повні витрати на транспортування як до України, так і по території України, а також витрати на перевалку (у газовій галузі аналогом є плата за вхід в ГТС України).

Єдиною відмінністю між формулою на вугілля “Роттердам+” і формули на газ “TTF+” є те, що формула на вугілля жодним чином не впливала на ціну для населення, а відносилася до формування прогнозних тарифів для промисловості.

Тоді як нова формула на газ “TTF+” зачіпає виключно розмір платіжки для простих громадян. Крім цього, ще одним елементом нової формули на газ є включення маржі НАК “Нафтогаз” – 1,917%.

Беручи до уваги, що формули схожі, дуже ймовірно, що сам по собі факт затвердження “Амстердам+” вплине на хід слідства НАБУ і САП щодо “Роттердам+”, яке останнім часом відверто затягується.

Ще у кінці минулого року адвокат Вовка Ірина Одинець заявила, що експертиза у справі про “Роттердам+, яку проводив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз для САП, підтвердила економічну обґрунтованість формули і відсутність від неї збитків. І ніби саме тому САП приховує результати від суду, запевняла адвокат.

Сторона захисту наполягає, що всі розумні строки розслідування вже давно пройдені. На думку самого Вовка, якого САП і НАБУ вважають ключовою ланкою в цьому розслідуванні, обидва відомства уникають передачі матеріалів і розгляду справи в суді, оскільки “усвідомлюють хисткість “доказової бази”.

Враховуючи, що правоохоронні органи так і не представили вагомих фактів і доказів по справі “Роттердам+”, не виключено, що справу можуть закрити вже в осяжній перспективі. Якщо, звичайно, влада і силовики не будуть піаритися на цій темі, не маючи вагомих успіхів у боротьбі з корупцією за іншими гучними кейсами.

Або ж, враховуючи схожість газової та вугільної формул, НАБУ і САП доведеться відкрити справу щодо “TTF+” після багаторічного вивчення матеріалів справи і припинення дії формули, якщо це, звичайно, буде на той момент вигідно владі.