Energy Community лого

Європейське Енергетичне Співтовариство (ЄЕС)

Європейське Енергетичне Співтовариство (ЄЕС), Енергоспівтовариство або Енергетичне співтовариство — міжнародна організація, що включає в себе країни Євросоюзу и треті країни. Мета — розширення енергетичного ринку Євросоюзу на країни Південно-Східної Європи та на інши. Країни-члени беруть на себе зобов’язання в області енергетики, згідно з якими створюють нормативно-правову базу відповідно до Acquis communautaire ЄС (правова система, яка включає акти законодавства Європейського Союзу) та лібералізують свої енергетичні ринки. Договір про заснування Енергетичного Співтовариства був підписаний в Афінах 25 жовтня 2005 р. набрав чинності 1 липня 2006 р.

Енергетичне Співтовариство було засновано з метою структуризації європейської електроенергетики насамперед через процеси інтегрування енергетичних комплексів країн південно-східної та східної Європи, що цілком зрозуміло в умовах формування єдиного європейського енергоринку. Воно об‘єднує регіональні енергетичні ринки з населенням понад 70 мільйонів чоловік і передбачає, що країни-члени Співтовариства узгодять свою нормативно-правову базу з вимогами стандартів Європейського Союзу і згодом створять умови для об‘єднання енергетичних ринків усього регіону. Ратифікацією Протоколу «Про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства» 15 грудня 2010 Україна зобов’язалася адаптувати національне законодавство в сфері енергетики, довкілля, конкуренції та відновлювальних джерел енергії до вимог acquis communautaire та виконати ці вимоги у встановлені строки.

Членами Енергетичного Співтовариства є: Європейський Союз, Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Косово, Молдова та Україна. Крім того, одна або кілька держав-членів Європейського Союзу можуть брати участь в Енергетичному Співтоваристві на прохання Ради міністрів. Треті країни можуть бути допущені до складу спостерігачів.

Завдання Енергетичного Співтовариства:

  • створення стабільної правової та комерційної бази, сприятливої ​​для інвестицій, щоб забезпечити стабільне та постійне енергопостачання,
  • створення єдиного регуляторного простору для обміну енергією в мережі,
  • підвищення безпеки поставок у цій галузі та розвиток відносин із сусідніми країнами,
  • підвищення енергоефективності та захисту навколишнього середовища, пов’язаних з мережевою енергетикою, та розвиток відновлюваних джерел енергії,
  • посилення конкуренції на енергетичних ринках мережі.

Див. також: Директиви ЄС