У рекордних цін на газ є конкретні причини: що сталося і як це позначиться на Україні
Експерт з питань газової промисловості роз’яснив підводні камені зростання цін на газ
Усереду, 6 жовтня, ціна на газ на європейському ф’ючерсному ринку побила історичний максимум і досягла 1600 доларів за тисячу кубів. У порівнянні з попереднім днем зростання склало 15%. У перерахунку на українську валюту тисяча кубометрів газу в Європі коштує 42 280 гривень.
Що відбувається з цінами на газ і чи варто звинувачувати в усьому “Газпром”? Своїм баченням ситуації з виданням “Телеграф” поділився гендиректор ТОВ “Нафтогазбудінформатика”, голова експертної ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський.
– Чому ціни на газ в Європі ніби з ланцюга зірвалися?
– Моя позиція близька до висновку Міжнародного енергетичного агентства з приводу високих цін. Все, що відбувається з газом останнім часом — це, перш за все, спекулятивна гра. Газовий ринок за збігом цілого ряду чинників виявився таким самим, як нафтовий. Де спекулюють всі, кому не лінь. І таке підвищення цін, яке має під собою певні об’єктивні фактори, роздувається спекулятивними іграми.
– Якщо говорити про об’єктивні чинники для зростання цін — які вони?
– Перший. Пандемія загальмувала розробку і введення в дію нових потужностей з видобутку газу, а також по його зрідженню (LNG). А коли пандемія почала відступати, відновилося економічне зростання в усьому світі. Причому це зростання випереджає можливості з видобутку і зі зрідження. Ось цей розрив і викликав певні можливості, пов’язані з так званим ціновим ралі.
Наступний момент, теж досить важливий. Виявилося, що ціни влітку і взимку не так відрізняються. Для трейдера стало не так цікаво зберігати газ. Закачувати влітку й продавати взимку. Було відповідне дослідження по Європі, згідно з яким закуповувати газ влітку і продавати взимку вигідно лише, якщо різниця між цінами влітку і взимку не менше, ніж 20 доларів на 1 тисячі кубів. Якщо різниця менше — сенсу немає. Не всі спрогнозували, що газу не буде. Вирішили: “ну добре, взимку докупаємо, тому що ціни одні й ті ж. Чого нам ще платити за зберігання?”
Ще один об’єктивний чинник — преміальні ціни в Азії. Китайська економіка зростає досить швидкими темпами. Плюс, починається у них програма догляду від вугільних станцій. Потреба в газі зростає, ціна — вище, ніж пропонують в Європі. А тому значна частина скрапленого газу, який теоретично міг прийти в Європу, пішов в Азію. У Китай, в Південну Корею, в Японію. Всі обсяги газу були відтягнуті туди.
І все ж говорити про те, що катастрофічно низький рівень запасів в підземних газових сховищах (ПГС) Європи, я б не став. Там близько 73-74%. Таке вже бувало. Але гра на цьому, роздування страхів, теж зіграло свою роль.
– Є думка, що в усьому винен “Газпром”. Мовляв, це його гри на штучне зменшення транзиту так накрутили ціни на газ. Згодні з цим?
– Говорити, що у всьому винен Газпром — неправильно. Він просто скористався ситуацією, що склалася, об’єктивними спекулятивними факторами, попутно вирішуючи ряд питань. Починаючи від “Північного потоку-2” і закінчуючи збереженням високих цін при менших витратах на транспорт. Причому не скрізь так. Наприклад, Україні вони платять за транзит, незалежно від того, скільки качаємо (у 2021-2024 роках в українському газотранспортному коридорі діє обов’язкова “бронь” для Газпрому за принципом “качай або плати”: 40 млрд куб. м в рік — прим. ред.). Але певна економія в транспортних витратах у них є. При цьому Газпром виконує всі свої контракти.
– Який прогноз? Чи опустяться ціни на газ, які з весни злетіли в чотири рази?
– Навряд чи світові ціни на газ впадуть до колишніх позицій. Так, спекулятивна подушка істотно зменшиться. Весь час підігрівати спекулятивний попит на газ не вийде. Тим більше, що в основному спекуляції відбуваються на ф’ючерсах, які далеко не завжди реалізовуються в фізичні контракти. Але, підкреслюю, до старих цін уже відкату не буде. Навесні 2021 року Світовий банк опублікував прогноз цін на газ до 2030 року. Згідно з ним, ми будемо бачити протягом найближчих років постійне зростання цін на газ, правда, незначними темпами.
– Що в цій ситуації робити Україні?
– Я думаю, що нам доведеться повертатися до ПЗО (“публічні зобов’язання з обслуговування”, суть яких в тому, що гравців ринку зобов’язують брати на себе витрати по відшкодуванню різниці між соціальним тарифом і ринковим — прим. ред.). Де-факто воно вже у нас — штучне обмеження ціни на енергоносії. Так було, коли “Нафтогаз” зобов’язали зафіксувати ціну на газ для домогосподарств аж до кінця квітня 2022 року на рівні 7,96 гривні за кубічний метр. Тільки ми не називаємо це ПЗО. А якби назвали — там є така процедура в законі: хто продає газ за такою “соціальної” ціною, можуть вимагати компенсацію з держбюджету.
