“Схемні” доходи: як трейдери заробляють на вадах ринку електроенергії

Енергетична галузь в Україні знаходиться у глибокій кризі, ускладненою багатомільярдними боргами. На початок листопада заборгованість “Гарантованого покупця” досягла 34,4 млрд гривень.

Маніпуляції на ринку електроенергії – одна з причин, чому галузь опинилася у такому стані, чому відбуваються малозрозумілі стрибки та провали ціни на енергетичних біржах. Фінансовий колапс став результатом напівмір та непрофесійних рішень при впровадженні нової моделі ринку електроенергії та подальшому регулюванні з боку НКРЕКП.

Коли вільне ринкове ціноутворення поєднали з жорстким ручним регулюванням, окремі гравці ринку, застосовуючи певні “схеми”, змогли отримувати надприбутки через перепродаж електроенергії на різних сегментах ринку. При цьому державні компанії опинилися на межі банкрутства. Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна.

Є кілька видів маніпуляцій та схем торгівлі “повітрям”, деякі з них були розслідувані “Радіо Свобода“. Є схеми, які використовує значна кількість трейдерів. Обсяг операцій кожного з них не має значного впливу на ціноутворення на ринку. Втім, варто досягти критичної маси таких операцій, як створюється загроза стабільній роботі ринку, а також можливості обвалу ціни та, відповідно, збитків генеруючих компаній, у першу чергу державних.

Кінцевий споживач не отримає вигоди від таких цінових провалів, адже маржа від різниці між цінами осідає у кишенях тих же трейдерських компаній, які не мають ані генеруючих потужностей, ані контрактів на постачання кінцевим споживачам.

Як трейдери маніпулюють на ринку е/е?

Схема №1. Трейдер купує електроенергію (далі – е/е) з дисконтом на ринку двосторонніх договорів (РДД) та майже одразу перепродає ці ж обсяги е/е на ринку на добу наперед (РДН) за більш високою ціною.

Яка природа цих ринків? Якщо формування ціни та операцій на ринках двосторонніх договорів (РДД) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) ще більш-менш зрозуміле і нагадує класичні аукціони, то правила ціноутворення на ринку на добу наперед (РДН) є іншими.

Ціна на РДН формується за класичним перетином попиту і пропозиції та застосовується до всіх учасників. Покупці формують попит на е/е, продавці забезпечують пропозицію е/е під час торгової сесії на РДН у формі заявок.

Навіть якщо трейдер виставив заявку на рівні 90% нижче від ринкової ціни, він реалізує її не по ціні заявки, а по ціні, яка сформувалась під час торгової сесії. Ризик того, що йому доведеться продати електроенергію по надто низькій ціні, практично нульовий. До того ж трейдер може продати електроенергію, не маючи реальних можливостей забезпечити постачання.

Формування ж ціни на РДД здійснюється із прив’язкою до ціни РДН мінус дисконт. Тобто трейдер гарантовано купує е/е за більш низькою ціною на РДД та протягом наступних днів може продати її на РДН за вищою ціною без будь-яких ризиків.

Що цікаво: відслідкувати ціну та обсяги купівлі/продажу е/е окремим трейдером з відкритих джерел неможливо. Але можна проаналізувати, з яким дисконтом та в яких обсягах генеруючі компанії продають е/е на РДД, та хто придбаває цю е/е.

Для прикладу: 26 червня “Центренерго” продало е/е із дисконтом 18-35% від ринкової ціни із постачанням у серпні-вересні 2020 року. Обсяг продажу по цим операціям становив 3,12 млрд гривень.

Серед компаній, які придбали е/е на цьому аукціоні, були “Юнайтед Енерджі”, “Ле Трейдинг”, “УТЕК”, “Південь Енерго Збут”. 26 серпня 2020 року на аукціоні УЕБ електроенергію “Енергоатому” із постачанням у вересні трейдери викупили із дисконтом 33%. Серед трейдерів, які змогли прибдати ресурс по такій низькій ціні та потім перепродати по ринковій, були “Юнайтед Енерджі”, АС.

Як трейдери продають цю е/е? Шукати клієнтів зовсім не потрібно. Специфіка функціонування РДН вирішує це питання. Трейдер просто виходить на РДН та виставляє заявку із ціною в рази нижче від ринкової і навіть від тієї, за яку придбано е/е.

Це ставить його “першим” у черзі на продаж по ціні, яка сформується на ринку. Інші гравці ринку – реальні виробники – виставляють заявки по ціні не нижче собівартості та є маркет-мейкерами, тобто формують ціну. По ціні, яка сформувалась на ринку реальною генерацією, трейдер гарантовано реалізує е/е і гарантовано отримає прибуток.

Коли може статися “обвал” ринку?

Якщо кількість “демпінгових” заявок на продаж е/е на РДН наближається до кількості заявок на придбання е/е, тоді ціна може сформуватись на значно нижчому рівні. У такому випадку, штучно створюючи пропозицію, трейдери фактично маніпулюють на ринку.

Ефективних законодавчих механізмів довести, що такі дії є маніпуляцією, та притягнути до відповідальності немає. Як убезпечити ринок від таких маніпуляцій – законодавчо також не врегульовано.

Аналіз даних Оператора ринку вказує на, що лише за останні 7 днів жовтня акцептовані обсяги спекулятивного перепродажу трейдерами електричної енергії на ринку “на добу наперед” за дешевими ціновими заявками перевищують 45 % від загального обсягу продажу на ринку.

Оскільки обсяг операцій за “демпінговою” ціною зріс до критичного рівня, це обвалило ціну на ринку на 21% – до 1081 грн/МВт*г, що є нижче собівартості виробництва електроенергії. Це обурило генеруючі компанії, які звернулись до президента та голови уряду, щоб усунути маніпуляції на ринку.

Іншим негативним наслідком маніпуляцій є те, що значні обсяги е/е генеруючих компаній автоматично випадають з РДН та потрапляють на внутрішньодобвий (ВДР) та балансуючий ринки, де ціна на е/е ще нижча.

Схема 2. Трейдер продає е/е на РДН (без наявності законтрактованих обсягів е/е, постачання якої він реально може забезпечити) та потім викупає ці обсяги на ВДР з дисконтом. На різниці трейдер і заробляє.

Продаж е/е на РДН здійснюється за тим же принципом, що і у схемі №1. Тобто трейдер “торгує повітрям”. Його мета – будь-яким чином продати на біржі обсяги електроенергії.

Зважаючи на специфіку формування ціни на РДН, трейдер має можливість виставити ціну нижче собівартості будь-якого виробника, навіть АЕС. У такому випадку заявка буде акцептована, а розрахунок буде по ціні, що сформувалась на ринку. У результаті трейдер має гарантований продаж електроенергії по ринковій ціні і без наявності самої електроенергії.

Реальний попит споживачів має задовільнити генерація. Діючі правила ринку електроенергії, затверджені НКРЕКП, передбачають можливість примушувати реальну генерацію виробляти е/е, при цьому ніяким чином не створюючи перешкод для маніпуляцій на ринку та “торгівлі повітрям”.

Це означає, що якщо дійти до суті роботи ринку, то виявляється, що виробники електроенергії, в першу чергу державні, продовжують виробляти е/е по цінам нижче собівартості, промислові споживачі отримують е/е по ринковим цінам, а мільярди гривень різниці у цінах опиняються на рахунках трейдерських компаній.

Якщо потенційно деякі генеруючі компанії через збитки припинять роботу, то є ризик знеструмлення енергосистеми. Саме тому НКРЕКП вимушена використовувати неринкові механізми для примусу генеруючих компаній продовжувати працювати собі у збиток.

Реальна ситуація на ринку для прикладу. За вересень-жовтень обсяг перепродажу трейдерами е/е за демпінговою ціною від 10 до 550 грн/МВтг, що нижче собівартості найдешевшої генерації – “Енергоатому”, склав 1 043 млн кВт*г.

Ця цінова стратегія з боку спекулянтів означає лише одне – руйнування справедливої ціни для генеруючих компаній шляхом витіснення їх на ВДР та балансуючий ринок, де вони вимушені продавати реально вироблену електроенергію зі значним дисконтом.

На РДН “Енергоатом” та “Гарантований покупець” (ГП) змогли реалізувати тільки 23% (1780 млн кВт*г) заявленої до продажу е/е із поставкою на серпень-жовтень 2020 року. Тоді як трейдерам вдалось продати 3 463 млн кВт*г або 52% загального обсягу е/е на РДВ.

Таким чином 70-80% обсягів е/е ГП та “Енергоатому” було витіснено на ВДР та балансуючий ринок, де ціна на е/е на 45% нижче ринкової (1270-1450 грн/МВт*г проти 700-790 грн/МВт*г). Збитки “Енергоатому” та “Гарпоку” становили понад 3,5 млрд гривень тільки за серпень-жовтень 2020 року.

“Торговці повітрям”, які відкрили короткі позиції на РДН (тобто продали е/е), вийшли на ВДР для того, щоб “закрити” свої позиції шляхом викупу відповідного обсягу е/е із дисконтом у 3-4% та отримати прибуток.

За даними УЕБ, серед ключових гравців, які приймали участь в цих операціях у серпні-жовтні 2020 року стали такі компанії як “Енергозахід”, “Юнайтед Енерджі”, “Нова Енергетична Компанія”, “Енерго Збут Транс”, “ЕРУ-Трейдінг”. Загальний обсяг викупленої ними електроенергії перевищив 704 млн кВт*г, а прибуток міг скласти до 30 млн гривень.

Чому маніпуляції поглиблюють фінансову кризу?

По-перше, відбувається невиправдано високий перерозподіл доходу від продажу електроенергії на користь окремих трейдерів, вимиваючи кошти із реальної генерації та залишаючи їх збитковими. Ціна питання – сотні мільйонів гривень.

По-друге, коли обсяг маніпуляцій на ринку зростає і досягає критичної маси, відбувається штучний обвал цін на ринку і, відповідно, всі без винятку генеруючі компанії змушені продавати електроенергію за цінами, нижчими від собівартості.

Збитковими стають не тільки ті державні компанії, які реалізовували електроенергію певним гравцям ринку по заниженим цінам, але і всі виробники електроенергії. Ціна питання – мільярди гривень.

Для прикладу. Державні генеруючі компанії “Центренерго” і “Енергоатом” продали на вересень-жовтень через прямі аукціони (тобто минаючи РДН) суттєві обсяги своєї е/е за ціною нижче ціни РДН. Загальний обсяг прямого продажу е/е склав понад 5 575 млрд кВт*г за середньою ціною 1 092 грн/МВт*г.

Відповідно до відкритої інформації на сайті Оператора ринку, ціна продажу е/е на РДН в період вересня-жовтня становила в середньому 1 354 грн/МВт*г. Тобто середня маржа трейдерів на перепродажі е/е держкомпаній “Центренерго” та АЕС склала близько 311 грн/МВт*г (або 24%).

На ринках ЄС маржа трейдерів зазвичай не перевищує 3%, тобто у 12 разів нижча. Іншими словами, тільки за два місяці деякі трейдери отримали надприбуток близько 1,5 млрд гривень.

Як це вплинуло на ринок?

Трейдери-спекулянти купують електроенергію у державної генерації зі знижкою до ринкової ціни, але спекулянти не мають реальних кінцевих клієнтів-споживачів, отже вони перепродають цю електроенергію за стратегією демпінгу на ринку. Іншими словами відбувається торгівля “повітрям”.

За 10 місяців 2020 року спекуляції на ринку завдали понад 8 млрд гривень збитків реальному сектору економіки (генерації) і забезпечили надприбутки спекулянтам за рахунок торгівлі “повітрям”. За експертними оцінками, за 10 місяців генеруючі компанії понесли наступні втрати:

“Енергоатом” – 6,0 млрд грн;

“Гарантований покупець” – 0,9 млрд грн;

Теплова генерація (ТЕС ДТЕК, “Центренерго”, “Донбасенерго”) – 1,1 млрд гривень.

Свіжий приклад маніпуляцій на ринку – обвал цін на РДН у кінці жовтня, коли вартість впала до мінімального значення з травня, склавши на 25 жовтня 863 грн/МВт на продукт baseload в ОЕС України.

Критичне падіння ціни стало наслідком різкої зміни торговельної стратегії “Енергоатому”. За даними ЗМІ та учасників ринку, у понеділок 19 жовтня і у вівторок 20 жовтня “Енергоатом” застосував тактику більш низьких цінових заявок на РДН (в порівнянні з аналогічними днями минулого тижня).

Компанія почала продавати електроенергію на 17 коп./КВт*г дешевше своєї собівартості. Це призвело до зниження цін на ринку до рівня 1258-1213 грн/МВт. А вже 21 і 22 жовтня до вищезгаданого фактору додався ефект впливу проведених аукціонів з продажу е/е “Енергоатому” і “Гарантованого покупця” на УЕБ з постачанням з 21 по 31 жовтня.

Переможцями даних аукціонів “Енергоатому” і “Гарантованого покупця” виявилися трейдингові компанії. Всі продані на цих аукціонах обсяги знизили ємність продажів на РДН наступним чином:

• компанії, які купували е/е на РДН (наприклад НЕК “Укренерго”, “Юнайтед Енерджі”) знизили обсяг закупівлі на РДН на обсяг, закуплений у “Гарантованого покупця” і “Енергоатома” за прямими договорами;

• компанії, які продавали е/е на РДН (приклади ТАС Енергія України, “Південь Енергозбут”, ОНК Груп) збільшили обсяг продажів на РДН на обсяг, закуплений у “Гарантованого покупця” і “Енергоатому” за прямими договорами.

На графіку №1 наведено статистику на підставі даних сайту Оператора ринку за ціновими заявками нижче 550 грн/МВт, що є нижчими за собівартість будь-якого виду генерації і представляє явний демпінг. І, як видно з графіка, за останній тиждень, обсяг заявок на продаж РДН за демпінговими цінами збільшився у три рази. Це призвело до падіння цін на РДН.

"Схемний" прибуток: як трейдери зловживають недоліками ринку електроенергії

Графік 2 показує, що падіння попиту на РДН витісняє обсяги “Енергоатому” та інших генеруючих компаній на внутрішньодобовий ринок, де вони змушені продавати з дисконтом до РДН. Обсяг РДН виріс у жовтні з 20 млн кВт*г на добу (середнє за першу половину жовтня) до 29,7 млн ​​кВт*г під час торгів на 23 жовтня, тобто у півтора рази."Схемний" прибуток: як трейдери зловживають недоліками ринку електроенергії

Трейдери і постачальники, що продали обсяги на РДН по 130 коп./кВт*г, можуть купити їх же у “Енергоатому” на ВДР по 125 коп./кВт*г і поставити обсяги споживачам. За фактом 10 місяців 2020 року середньозважені ціни ВДР на 4% нижче РДН, а обсяги ВДР в порівнянні з січнем виросли у сім разів (!).

"Схемний" прибуток: як трейдери зловживають недоліками ринку електроенергії

Як реагує регулятор на маніпуляції на ринку?

Якщо у ЄС здійснюється постійний моніторинг і контроль за операціями на ринку, то в Україні НКРЕКП здійснило формальний підхід до вирішення проблеми. Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк в інтерв’ю “Інтерфаксу” взагалі заявив, що “більше неможливе маніпулювання в тому сенсі, що ми називаємо “торгівлею повітрям”.

Та чи дійсно це так? Влітку НКРЕКП перевірила 64 компанії на предмет можливого “маніпулювання” на оптовому ринку електричної енергії у грудні 2019 – лютому 2020 років. У регулятора була інформація, що тільки за січень-лютий 2020 роки 30 компаній заробили 100 млн гривень за рахунок порушення правил торгівлі на ринку. І це тільки попередня оцінка діяльності за два місяці і тільки 30 трейдерів з понад 500, які отримали ліцензію.

Результати перевірки виявилися просто нікчемними: НКРЕКП скасувала заплановані штрафи з більшості порушників ринку електроенергії, а до 15 учасникам застосувала мінімальний штраф у розмірі 85 тисяч гривень.

Втім, найсмішніше навіть не штраф у таку незначну суму за мільйонні втрати реальної генерації і ГП, а заява члена НКРЕКП Ольги Бабій, що “всі учасники недосконало планують свої обсяги виробництва, постачання та продаж”. Тобто, за цією логікою, винними зробили генеруючі компанії, державні підприємства у першу чергу.

Правила роботи ринку е/е дійсно треба якомога швидше змінити, врахувавши існуючі недоліки, упевнений перший заступник голови комітету Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

Крім цього, на його думку, паралельно потрібно вже зараз жорстко та швидко карати компанії, які спекулюють та маніпулюють з цінами, завдаючи шкоду реальній генерації. У НКРЕКП для цього є всі важелі впливу, переконаний нардеп. Інше питання, чи буде це робити Нацкомісія і чи є на це політична воля.

“Ситуація не нова. Як тільки були ухвалені правила роботи ринку, майже одразу розпочалися ці спекуляції. З чого я роблю висновок, що перед четвіркою членів НКРЕКП – а їх призначали у кінці жовтня минулого року, така задача і стояла. Подивіться на збитки “Енергоатому”, “Укренерго”. Всі збиткові, а Нацкомісія робить вигляд, що нічого не відбувається. Коли я чую заяви пана Тарасюка (голова НКРЕКП Валерій Тарасюк, – ред.), що ніякого колапсу немає і все чудово, то я розумію, що, напевно, у нього все прекрасно”, – сказав РБК-Україна Олексій Кучеренко.

Некомандна робота

Через маніпуляції на ринку електроенергії виробники е/е потерпають від збитків та стрибків цін. Ані НКРЕКП під керівництвом Валерія Тарасюка, ані споживачі від цього не виграють. І відбувається перерозподіл мільярдів гривень доходу на користь окремих привілейованих трейдерів, які користуються недосконалістю законодавства та відсутністю контролю зі сторони регулятора.

Керівник експертної ради при Міненерго Сергій Чех вважає, що з боку влади потрібна політична оцінка регуляторної діяльності у сфері енергетики – чи є вона своєчасною, ефективною та чи створює перспективи для економіки.

Експерт підкреслив, що НКРЕКП має бути незалежною у частині ухвалення рішень і відповідальності за них. Але разом з тим, як вважає співрозмовник, хибною є думка, що незалежність потрібна, щоб не приймати рішення і не відповідати, коли це необхідно.

“Захоплюючись ручним регулюванням, ми йдемо від ринку, а не даємо йому проявиться у стійкій перспективі. Потрібно рухатися у сторону, коли б регулювання було менше, а ціни росли або знижувалися не завдяки і не всупереч регулятору. Адже є ще коливання цін на паливо, змінюється попит, бувають сезонні зміни. У даній ситуації потрібно тримати лінію і терпіти, але регулятор цього не продемонстрував”, – пояснив виданню експерт.

“Іноді складається враження, що у складі виконавчої влади регулятор знаходиться в опозиції до уряду. Але регулятор не повинен перевіряти на міцність економіку. Йому потрібно повертатися у команду. У даній ситуації, можливо, варто внести зміни в закон про регулятор, маючи на увазі, що він зобов’язаний забезпечити беззбиткову діяльність енергетики”, – уточнив Сергій Чех.

***

Якщо регулятор буде продовжувати ігнорувати проблему, тоді наслідком може бути не просто погіршення кризи в енергетичному секторі, але і фінансовий колапс галузі, зростання державного боргу та навіть втрата енергетичної незалежності нашої держави.

В умовах пандемії коронавірусу, політичної та фінансової кризи, безвідповідальність керівництва держави в регулюванні енергетичної галузі може бути надто великою помилкою, яка коштуватиме ще більшим падінням економіки та довіри в очах західних партнерів. Та навряд чи зараз країна може дозволити собі таку “розкіш”.

Олександр Хищенко