анбандлінг

Під виглядом “анбандлінгу” державу позбавили контролю над Оператором ГТС

Про деякі аспекти неконституційності проведеного анбандлінгу газотранспортної системи

28 травня 2020 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу», простіше кажучи щодо некоституційності прийнятого у жовні 2019 року Закону про анбандлінг газотранспортгої системи України.

Про намір оскаржити зазначений закон, Юлія Тимошенко заявила відразу після його прийняття монобільшістю Верховної Ради.

Після повідомлення прес-служби Конституційного Суду України про вищезазначене подання наближені до Нафтогазу «експерти», сам Нафтогаз а також «незалежний» від Нафтогазу новий Оператор ГТС заявили про те, що якщо анбандлінг газотранспортної системи буде скасовано, Оператор ГТС України автоматично втрачає сертифікацію від Європейського енергетичного співтовариства, і наслідки цього будуть дуже серйозними.

Я є одним із 47 народних депутатів України, які підписали вищезазначене подання до Конституційного Суду України. Крім того я постійно наголошував на недопустимості того варіанту «анбандлінгу», який Нафтогаз протягнув у вересні 2019 року через новий уряд, саботуючи та зриваючи при цьому протягом трьох років всі умови та терміни анбандлінгу ГТС, визначені постановою №496 від 1 липня 2016 року, яку до речі схвалювали і європейські посли, і енергетичне співтовариство, і світовий банк, і представники міжнародних фінансових організацій.

Реальний анбандлінг повинен був забезпечити умови, за яких Оператором газотранспортної системи мало стати акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належить державі а його управління повинна здійснювати державою в особі Кабінету Міністрів України. І саме для такого підприємства держава повинна була передати всі активи ГТС. Після такого анбандлінгу Нафтогаз не мав би жодного стосунку ні до оператора ні до газотранспортної системи та не міг розраховувати на будь-які доходи від транзиту природного газу територією України.

Процитую слова минулого Прем’єр-міністр України В.Гройсмана від травня 2019р:

«уряд вимагає від НАК «Нафтогаз України» провести анбандлінг компанії за моделлю, визначеною у липні 2016 року»;

«обрана у 2016 році модель анбандлінгу враховує всі вимоги міжнародних партнерів України і не потребує ані внесення змін до законодавства, ані будь-яких інших дій, які можуть так чи інакше затримати процес розділення НАК «Нафтогаз України»;

«сьогодні не існує жодних перепонів, передусім юридичного характеру, які могли б затримувати анбандлінг «Нафтогазу України» за визначеною моделлю. З цією позицією погодилися учасники Координаційної ради – урядовці, представники енергодиректорату Європейської Комісії, Світового банку, голови представництв міжнародних фінансових організацій. Вони також відзначали, що негайно потрібно розпочати процес передачі активів до оператора ГТС, відповідно до затвердженого Урядом плану».

Втім Нафтогаз руками «молодого уряду Гончарука», який на той час пропрацював менше трьох тижнів, постановою №840 від 19 вересня 2019 року скасував попередню постанову щодо анбандлінгу та ухвалив протилежне рішення відповідно до якого Оператором ГТС повинно бути створене Нафтогазом товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), для якого держава має передати всі активи ГТС – після цього Нафтогаз продає це підприємство для окремого акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належить державі. При цьому оплата вартості такого ТОВ має здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету.

Крім цього «молодий уряд Гончарука» погодився з пропозицією Нафтогазу та визначив, що новий Оператор ГТС повинен сплатити протягом наступних 15 років на користь Нафтогазу 180 млрд грн, або ж 12 млрд грн щорічно. Звідки Оператор ГТС візьме такі кошти невідомо, хіба що перекладе їх на споживачів України.

Але і це ще не все. Новий контракт на транзит газу з Газпромом на наступні 5 років уклав той самий Нафтогаз, а оператор ГТС як і раніше працює по договору субпідряду з Нафтогазом.

Верховна рада, приймаючи у жовтні 2019 року Закон про анбандлінг, впровадила саме ту модель, яку Нафтогаз протягнув через уряд Гончарука, адже для застосування попередньої моделі анбандлінгу не потрібно було вносити ніяких спеціальних змін до законодавства.

Тепер можна порівняти першу модель анбадлінгу, за якою Нафтогаз повністю відсторонювався від ГТС та від її доходів, і другу модель, за якою Нафтогаз продовжує контролювати всі фінансові доходи від транзиту газу.

Ніякого реального анбандлінгу не відбулось. Новий Оператор так само як і старий  Оператор не має прямих договорів на транзит газу через територію України та укладає договори з Нафтогазом. При цьому  Кабінет Міністрів України не має жодного впливу на управління Оператором ГТС .

Суть подання до Конституційного суду України полягає саме в тому, що ухваленим варіантом анбандлінгу Кабінет Міністрів України відсторонено від:

  • процесу планування діяльності Оператора ГТС;
  • здійснення контролю за формуванням і використанням Оператором ГТС фінансових ресурсів;
  • прийняття рішень щодо використання Оператором ГТС переданих йому об’єктів державної власності, їх експлуатації, обслуговування, планування, розвитку та фінансування;
  • визначення організаційної структури підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту;
  • безпосереднього управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;
  • управління і розподілу потужностей та інвестиційного планування щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії чи транспортування природного газу;
  • координації і контролю в цілому стосовно відповідних суб’єктів господарювання.

Конституція визначила Кабінет Міністрів України вищим органом в системі органів виконавчої влади, що насамперед відображає наявність системи формалізованих органів виконавчої влади, найвищою ланкою якої є саме Кабінет Міністрів України.

Таким чином, Основний Закон поставив Кабінет Міністрів України на найвищий щабель у системі органів виконавчої влади.

Статус Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади підтверджується і відповідає принципу, за яким в цій системі не може бути органів, які би не були безпосередньо чи опосередковано підпорядковані уряду. Згідно з цим, в межах конституційно визначеного статусу Кабінету Міністрів України його повноваження мають обов’язково поширюватися на всі ланки системи органів виконавчої влади без будь-яких виключень за суб’єктом чи за предметом.

В Основному Законі серед інших  форм власності виокремлено державну власність, визначено її місце в системі форм власності, які в Україні проголошуються рівноправними. Крім того, закріплено суб’єкта (Кабінет Міністрів України), який від імені держави здійснює управління об’єктами державної власності.

Виходячи зі змісту права власності, Кабінет Міністрів України як суб’єкт управління об’єктами державної власності наділений повноваженнями щодо реалізації прав держави як власника таких об’єктів, пов’язаних з володінням, користуванням та розпорядженням цими об’єктами.

Саме через Кабінет Міністрів України держава як власник здійснює контроль та впливає на діяльність підприємств державного сектору економіки.

Статутні капітали оператора газотранспортної системи, оператора системи передач, а також товариства, що володіє корпоративними правами в операторі газотранспортної системи, формуються за рахунок акцій, які на 100 відсотків належать державі. За таких обставин корпоративні права зазначених суб’єктів є об’єктами управління державної власності, при якій майно, зокрема засоби та продукти виробництва, належать державі.

Таким чином, через управління корпоративними правами зазначених суб’єктів господарювання держава в особі Кабінету Міністрів України повинна мати гарантовану можливість реалізовувати свої права як власник.

Але прийнятим у жовтні 2019 року Законом про анбандлінг ГТС, Кабінет Міністрів України як власника було усунуто від його права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися його власністю, що є порушенням конституційного принципу непорушності правд власності.

Тепер давайте проаналізуємо окремі результати роботи Оператора ГТС у формі ТОВ та ефективність управління Оператором ГТС у формі ТОВ.

За підсумками 1 кварталу 2020 року тобто за перші три місяці своєї діяльності із отриманих 19 млрд грн доходів Оператор ГТС заплатив для Нафтогазу 10 млрд грн. При цьому оператор ГТС продовжує працювати без затвердження фінансового плану, який би обгрунтовував таке прерахування коштів для Нафтогазу. Чим керується Оператор ГТС перераховуючи такі кошти для Нафтогазу невідомо.

Тільки за 1 квартал 2020 року Оператор ГТС відобразив як збитки 1,2 млрд грн у вигляді безнадійної заборгованості, занижуючи чистий прибуток для виплати дивідендів. До речі про дивіденди, після прийняття Закону про анбандлінг Кабінет Міністрів позбавлений права приймати рішення про виплату дивідендів Оператором ГТС. Цей закон «дозволив» уряду лише погоджувати виплату таких дивідендів.

Не менш «дивним» виглядає і те, як новий Оператор оцінює державне майно. Якщо перед прийняттям закону про анбандлінг та до отримання ліцензії на транспортування газу, станом на 1.10.2019 балансова вартість ГТС складала 75 млрд грн, то після прийняття цього закону та з початком діяльності нового Оператора ГТС, з 1 січня 2020 року балансова вартість ГТС «раптом» склала лише 33 млрд грн. Чому було уцінено державне майно і на чию користь здійснювалась така уцінка наразі відповіді немає, оскільки на даний час ніхто реально не управляє процесами, що відбуваються у Оператора ГТС.

Чого варті лише заяви керівника Оператора ГТС на адресу свого нового власника – АТ «Магістральні газопроводи України», 100% акцій якого належить державі, який у червні 2020 року заявив, що «в існуванні “Магістральних газопроводів України” немає сенсу.

Нафтогаз продовжує повністю контролювати діяльність Оператора ГТС та лише йому відомими методами продовжує утримувати своє маріонеткове керівництво цього нового Оператора.

Свідомо чи не свідомо, народні депутати голосуючи за Закон про анбандлінг ГТС, а Президент підписуючи цей Закон, забезпечили Нафтогазу контроль над Оператором ГТС та можливість вилучати із доходів Оператора на свою користь понад 20 млрд грн щорічно.  Саме тому народжується маса «незалежних видань», «експертів», ЛОМів, від Нафтогазу та нового «незалежного» Оператора ГТС, які під копірку заявляють про те, що Газпром руками Тимошенко атакує Україну. Напевне з точки зору таких «експертів», коли Кремль руками свого ставленика Януковича кидав Тимошенко до в’язниці, вона також атакувала Україну.

На даний час з боку держави повністю втрачено контроль над управлінням Оператором ГТС та його фінансовою діяльністю. Саме про це я наголошував на засіданні профільного Комітету Верховної Ради України і саме тому я є одним із підписантів звернення до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу».

Олексій Кучеренко,  народний депутат України від фракції «Батьківщина», перший заступник голови комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг у Верховній Раді України IX скликання.

Відповідно до положень Третього енергопакету ЄС “анбандлінг” означає добровільне розділення великих промислових підприємств на декілька менших самостійних структур. Стосовно Нафтогазу анбандлінг означав відокремлення його діяльності з транспортування газу (діяльності оператора Газотранспортної системи (ГТС) від його видобування та постачання. Впроваджуючи європейський підхід і норми, Україна зобов’язалася виділити оператора ГТС в...