Чому люди Зеленського виправдовують Порошенко за «Роттердам+»
АМКУ 18 грудня має винести рішення за результатами власного розслідування стосовно справи «Роттердам+». Воно може стати приводом для «поховання» відповідної справи НАБУ прокуратурою. Чи візьме Керівництво АМКУ на себе роль «трунаря Роттердаму»?
Все було розраховано тонко та талановито, як завжди робили ахметівські віртуози GR.
Антимонопольний комітет 15 грудня мав розглянути одразу два питання:
- штраф ДТЕКу за монопольно завищені ціни електроенергії у Бурштинському енергоострові;
- закриття розслідування проти НКРЕКП щодо формули «Роттердам+».
Уникнути штрафу за зловживання на Бурштині об’єктивно було неможливо. Бо розслідування завершилось обвинувальним висновком ще більш ніж півроку тому.
Підписи на документах були проставлені. Обвинувальні документи направлені офіційно всім дієвим особам. На закриття справи на цій стадії будь-який склад АМКУ вже не наважився б.
Отже, варто було лише дочекатись потрібного моменту для прийняття рішення і він настав.
Після скасування Вищим антикорупційним судом закриття кримінальної справи по «Роттердам+» прокурор САП був у пікантному становищі, бо для прийняття повторного рішення про закриття справи потрібно шукати нові підстави.
А нових приводів для закриття не було. При цьому активно рухається процес в напрямку призначення нового прокурора САП, загроза звільнення лояльної Генеральної прокурорки також ставала все суттєвішою, та й сам президент Зеленський все більше втрачав вплив.
Приводів для того, щоб поспішати із закриттям кримінальної справи було більш ніж достатньо. Тому підстави вирішили створювати самостійно.
Найкраще під нову обставину, що може стати приводом для нового закриття кримінальної справи, підійшло б рішення АМКУ про закриття свого розслідування по «Роттердаму+».
Але вже не щодо порушення норм кримінального законодавства, а антимонопольного.
Прямого причинно-наслідкового зв’язку між антимонопольним розслідуванням та кримінальним кодексом немає, проте для інформаційної компанії та продажних чиновників рішення АМКУ було б достатньо, щоб поставити «жирну крапку» в кримінальній справі, що вже давно набридла Рінату Ахметову.
Адже саме по ній він був вимушений не обмежуватись телефонними дзвінками та «побігушками» пасіпак, а сам приїжджав на допит до НАБУ та терпів всілякі незручності.
Плюс, вона суттєво заплямовувала репутацію бізнесмена-благодійника, яку він собі активно створював останнім часом, фотографуючи та розміщуючи «джинсу» про кожний ІВЛ, що його фонд подарував лікарням.
Обмін для нього був вигідним. Він дозволяє АМКУ оштрафувати його за Бурштин. АМКУ його виправдовує за «Роттердам+», чим закриває всі його проблеми та з цим пов’язані історії.
Тим більш, штраф за Бурштин завжди можна оскаржити в суді. Та враховуючи те, які розслідування у нього виходило «зливати», на «поховання» цього штрафу пішло б не так багато ресурсів та зусиль, як на поховання «Роттердаму».
Але, на заваді став «витік» інформації про плани щодо закриття розслідування в ЗМІ.
Експерти та неахметівське крило президента швидко прорахували чим це може завершитись для гаранта. Адже перший раз прокуратура закрила «Роттердам+» завдяки отриманій з інституту СБУ експертизі про нібито неможливість розрахувати збитки.
А якщо збитків немає, то і злочину відповідно теж.
Звичайно, в матеріалах справи була купа інших експертиз, що підтверджували наявність збитків. Проте, для прокурора САП однієї було достатньо, щоб допомогти найбагатшій людині країни вирішити проблему.
А враховуючи, що СБУ очолює наближена до президента Зеленського людина, то відповідно і «крайнім» за закриття розслідування щодо наймасштабнішої схеми часів президента Порошенко, завдяки якій з гаманців українців вийняли 39 млрд грн, ставав сам президент Зеленський.
Після прийняття ним благодійної допомоги від Ахметова у вигляді швидких, призначення Буславець на посаду міністра енергетики, Шмигаля прем’єром, та розмов про те, що з «олігархами треба домовлятись», сумнівів у тому, що справу «Роттердам+» зливає сам Зеленський, залишалось мало.
І ось, після того, як суд відновив справу, а Венедіктова відмовилась замінити лояльного до Роттердаму прокурора, на допомогу мав прийти інший орган, що також очолює близька саме до президента Зеленського людина – керівниця АМКУ Ольга Піщанська.
Зв’язок із Зеленським був настільки явним, а його питання Порошенку «скільки вам занесли за Роттердам+?» настільки точним, що будь-яких інших висновків із ситуації, що склалась зробити було б не можливо.
Діагноз був би чітким та однозначним: справу по Роттердаму зливає сам президент Зеленський.
Завдяки втручанню «потойбічних» сил АМКУ отямився та вирішив взяти кілька днів «на подумати».
Розгляд справи перенесли на 18 грудня. Але штраф за Бурштин Ахметову таки 15 грудня виписали. Отже поєднати «торжества та арешти» вже не вийшло, що є маленькою перемогою українців над олігархами.
Проте, що вирішить АМКУ 18 грудня поки не зрозуміло.
До засідання Комітету лояльний до Ахметова «енергетичний» департамент АМКУ підготував «правильні та безапеляційні» висновки, що справу треба закривати.
Однак, якщо державні уповноважені АМКУ, включаючи голову відомства, хоча б просто їх прочитають, то їм одразу стане зрозуміло, що жодних підстав для антимонопольного виправдання Роттердаму немає.
І навпаки, є більш ніж достатньо підстав вважати, що НКРЕКП, затверджуючи таку формулу, лобіював інтереси саме компаній ДТЕК. Адже вони, на відміну від інших генерацій, отримували ціну за свою електроенергію, що суттєво перевищувала витрати на її виробництво.
Завдяки НКРЕКП ДТЕКу оплачували вартість доставки вугілля з Роттердаму, попри те, що віз він його з українських шахт.
В той час, як для атомної генерації, наприклад, НКРЕКП сформувала такий ціновий підхід, що навіть не покривав їх витрати на інвестиції.
Чи є такі дії регулятора антиконкурентними діями органу влади? Чи надало НКРЕКП переваги бізнесу Ахметова над іншими компаніями, що активні на цьому ринку?
Безспірно так.
І, за нашими даними, наявних в матеріалах розслідування АМКУ доказів (саме доказів, а не припущень) більш ніж достатньо, щоб виписати НКРЕКП звинувачення та завершити справу перемогою над зловживаючим монополістом та його лобістами у владі.
І якщо керівниця АМКУ та інші члени Комітету не були учасниками цих подій та їх просто намагались ошукати, то самий час провести внутрішнє розслідування та з’ясувати, хто ж в Антимонопольному комітеті готовий пожертвувати президентом заради світлого майбутнього дорогого Ріната Леонідовича.
Агія Загребельська, співзасновниця “Ліги антитрасту”, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр.
Читайте нас в Twitter, Facebook і Telegram ⚡️ Енергетичний фронт
